Воювали під Бахмутом: як родичі зниклих безвісти військових розшукують своїх рідних (Відео)

Правозахисники певні, що говорити про полонених треба, бо це, часто, рятує їхні життя

Знайти своїх. Уже майже пів року сім’ї одинадцятьох віськовослужбовців одного з батальйонів ТРО Києва – не мають зв’язку з рідними. Бійці вважаються зниклими безвісти після запеклих боїв у травні, на Бахмутському напрямку. Туди їх прикомандирували до однієї з бригад. Нині таких родин в Україні тисячі, і часто – рідні бійців самотужки шукають інформацію про воїнів або ж просто нервово чекають, не маючи жодної інформації. Офіційні відомства, що опікуються долею зниклих чи взятих у полон армійців, закликають не розголошувати жодної інформації про такі випадки. А ось правозахисники певні – говорити треба, бо це, часто, рятує їхні життя. Поспілкувалася з родичами зниклих безвісти військовослужбовців журналістка “5 каналу” Олена Рибінська.

Ольга – дружина зниклого безвісти військовослужбовця Олександра Мазенкова. Він протягом багатьох років працював на “5 каналі”. Із перших днів повномасштабного вторгнення росії – вступив до одного зі столичних батальйонів ТРО, по тому – на східний фронт. Та вже майже пів року звісток від нього та побратимів – немає.

“Основний страх нашкодити хлопцям але з іншого боку 5 місяців повної тиші і це вже бентежить і треба щось робити. Відчуття що не робиться нічого”, – каже дружина зниклого безвісти військовослужбовця Ольга Мазенкова.

Олександр разом із побратимами вважається зниклим безвісти після одного з пекельних боїв у травні, на Бахмутському напрямку. Їхній батальйон тероборони був прикомандирований до однієї з бригад Збройних сил. Під обстрілами російської арти бійцям довелося відступати, частина воїнів була поранена, решта не змогли самотужки відійти. Однак повернутися за побратимами не вдається понад 5 місяців – на місці боїв сіра зона.

“Ми почали шукати ми звернулися у військкомат нам дали номер частини, ми звернулися до частини, військова частина вручила документ що чоловік і наші хлопці зникли безвісти. Потім до поліції звернутися про безвісти зниклих. потім на 1648, потім в СБУ, Інтерпол, до Міноборони. до МОЗу, червоного хреста, ООН”, – каже дружина зниклого безвісти військовослужбовця Ірина Гладка.

Дружинам і рідним вдається самотужки та спільно з громадськими організаціями віднаходити інформацію про деяких зі зниклих. Опитують навіть визволених із полону бійців, щоразу після обмінів. Усю зібрану інформацію родичі намагаються передавати до офіційних держустанов, що опікуються питанням зниклих безвісти.

“Ми кинули фото наших хлопців і одного про якого говорили що він загинув – а він знаходився в полоні. він живий він в полоні він не проходить ні по одному списку – там багато хлопців яких не вносили в списки, тобто вони є. а по факту їх немає. це стало нам адреналіном яке нам допомагає двигатися. він був в полоні на протязі 1,5 місяці, поруч стояли ліжка з ним і так запитували хто ти як ти і так дізналися”, – розповідає дружина зниклого безвісти військовослужбовця Ірина Гладка.

Всі ці місяці родичі мовчали та намагалися діяти самотужки . Та нині, кажуть, бояться, щоб про їхніх рідних не забули. Водночас, міністерство оборони та інші відомства застерігають – зайва інформація може грати на руку ворогу. Правозахисники, що опікуються питанням військовополонених та зниклих безвісти, певні – мовчати не треба.

“Ця дискусія з державними органами і спецслужбами в нас триває з 2014 року вони наголошують що всім потрібно створювати режим тиші не говорити нічого. Ми говоримо – якби ми всі мовчали і всі рідні мовчали, то ми не знали би взагалі ніякої інформації про людей які перебувають в полоні і де вони. І я більше ніж впевнена що обміни так часто не відбувалися, тому що держава не відчувала тиску громадськості про те що їх потрібно звільняти. І Офіс президента і ГУР і Генштаб докладають максимум зусиль, і це добре. Але як тільки суспільство понизить градус уваги до цієї проблеми то і активність держави в цьому напрямі може знизитися”, – пояснює координаторка медійної ініціативи з прав людини Ольга Решетилова.

Родичі одинадцятьох зниклих безвісти попри все – не втрачають надії на повернення своїх захисників. А ще радіють, що навіть у такі важкі часи – знайшли один одного, бо ж відчувають дружнє плече поруч.

“Дуже важко дуже важко вже 5 місяць але коли ти не один а разом – то набагато легше”, – каже родичка зниклого безвісти військовослужбовця Марина.

“Я дуже прошу сімей в яких чоловіки, сини, брати зникли безвісти. Ніколи не втрачайте надію! Якщо серцем відчуваєте, що живі – боріться!” – каже сестра зниклого безвісти військовослужбовця Наталія.

Олена Рибінська, Ганка Кудрявцева, “5 канал”

Як повідомляв 5.UA, Україна визволила з полону 107 військових

Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента повідомив, що Україна визволила з російського полону ще 32 захисників. 

Підтримайте журналістів “5 каналу” на передовій.

Дивіться відео за темою:

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *