Написано Від формування складу ВРП залежить робота ще одного важливого органу – ВККС
Розблокувати роботу Вищої ради правосуддя – завдання 19-го з’їзду суддів. В одній залі зібралися, щоб обрати вісьмох членів до ВРП, і тоді цей орган судової системи України нарешті стане повноважним.
Делегати З’їзду суддів тримають у руках досьє потенційних кандидатів на членство у Вищій радій правосуддя. З-поміж 16 рекомендованих Етичною радою варіантів – мають обрати половину.
“Це завдання з відновлення функціонування найвищого органу суддівського самоврядування. Ми маємо виконати це завдання”, – сказав голова Верховного суду України, член Вищої ради правосуддя Всеволод Князєв.
Бо формування Вищої ради правосуддя – ключове завдання судової реформи, яка загальмувала ще у лютому торік. Відтоді ВРП не працює через відсутність кворуму. Бракує щонайменше вісьмох людей, щоби кількість сягала бодай 15. З таким мінімальним складом рада уже може працювати та ухвалювати рішення, хоча за законом до ВРП має увійти 21 людина.
“Власне, зараз є чинних 7. Потрібно ще 8, щоб почала хоча б працювати, але, звісно, що ще 6 до 21 будуть добиратися і це, зокрема, кандидати від прокурорів, від президента, ще й від науковців і від адвокатів”, – зазначив член ВРП, голова Ради громадського контролю НАБУ (2015-2017) Роман Маселко.
А поки ВРП недієздатна, суддів неможливо призначати, переводити до інших судів, притягувати до відповідальності, відсторонювати та звільняти.
“Усе, що в нас буде в правосудді залежить від Вищої ради правосуддя. Вона призначає суддів, вона звільняє суддів. Вона їх карає за недоброчесні вчинки, вона їх захищає і разі якихось втручань у їхню діяльність. Тому від неї буде залежати – яким буде наше правосуддя на найближчі 20–30 років”, – пояснив Маселко.
“Суддям всіх судів без винятку вигідно мати працюючу ВРП. Чому? Наприклад, суддя бажає перевестися в інший суд, бажає піти у відставку – без ВРП це неможливо зробити. ВРП так само дає згоду на арешт та притягнення до відповідальності, без ВРП не можна призначити суддю, суддю призначає президент, але ВРП дає подання”, – зауважив експерт із конституційного права Центру політико–правових реформ Олександр Марусяк.
А ще за Вищою радою правосуддя – дозвіл на затримання судді й розслідування дисциплінарних проваджень. За час простою судової реформи роботи у судовій системі назбиралося чимало.
“Є судді, які за станом здоров’я не можуть навіть з’явитися в суд, не можуть прийти у своє приміщення, але на цих суддів продовжують розподілятися справи, бо підстав виключити їх з автоматичного розподілу немає. На жаль, є поодинокі прикрі випадки колаборації в судовій системі”, – каже Всеволод Князєв.
“Закликає вас, колеги, запустити орган, який є єдиний орган в управлінні судової гілки влади, обрати достойних”, – закликав в.о. голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов.
Щоб кандидат повноправно увійшов до Вищої ради правосуддя, достатньо, аби за нього таємним способом проголосувала більшість присутніх на З’їзді суддів.
Від формування складу Вищої ради правосуддя залежить робота ще одного важливого органу – Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Саме вона має заповнити кадровий голод у судах, бо вакантні щонайменше зо дві тисячі посад. А це збільшує навантаження на тих суддів, які по факту працюють.
“ВРП призначає членів ВККС. Тобто, без ВРП неможливо це зробити. А без ВККС неможливо відібрати суддів, тому тут таке замкнуте коло виникає”, – наголошує експерт.
Не зацікавлені у створенні Вищої ради правосуддя, хіба що, недоброчесні судді, яких можуть торкнутися дисциплінарні покарання, і ті, хто не хоче членства України в ЄС. Бо ж оновлення складу ВРП та відповідно відновлення роботи цього органу є одним із семи обов’язкових кроків, які Україна має зробити, щоби почати переговори про вступ до Євросоюзу.
“За рішенням Європейської комісії для того, щоб ми зберегли статус кандидата, нам потрібно це виконати і зрозуміло, що перемови про вступ до ЄС неможливе без виконання цієї вимоги. і якщо, не дай бог, не оберуть 8 суддів і не запустять ВРП, то це означає, що буде новий конкурс, а це декілька місяців на подачу документів, їхній розгляд, потім на розгляд Етичною радою”, – пояснює голова правління ГО “Фундація Dejure”, Михайло Жернаков.
І це може суттєво загальмувати судову реформу, впровадження якої і так уже затягнулося на роки. А без неї до ЄС не візьмуть, переконані фахівці. Але перший день роботи З’їзду суддів уже продемонстрував перші результати: присутні проголосували за тих, хто, на їхню думку, гідний бути у Вищій раді правосуддя. Підрахунок голосів уже розпочали.
Лідія Середюк, Олексій Тищенко, “5 канал”
Водночас станом натепер стало відомо, що до Вищої ради правосуддя уже обрали 5 нових членів. За даними Ради суддів України, вони уже склали присягу. Серед обраних:
- Алла Котелевець – суддя Харківського апеляційного суду.
- Григорій Усик – суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду.
- Олександр Сасевич – суддя Львівського окружного адміністративного суду.
- Юлія Бокова – суддя Господарського суду Донецької області.
- Ольга Попікова – суддя Північного апеляційного господарського суду.
У четвер, 12 січня, з’їзд продовжить свою роботу.
Як відомо, попередній склад Вищої ради правосуддя достроково припинив свої повноваження – 22 лютого 2022 року одразу 10 членів ВРП пішли з посад.
Дивіться також: Судді та ненависть, реформа ВРП та ВККС, чому за мантію не соромно? | Роман Куйбіда | Є СЕНС
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
