Написано 
Для Джерарда Маріно це було нагадуванням, що Богу треба довіряти й ніколи не здаватися — а також про те, що його небесна і земна матері завжди біля нього, готові допомогти.
Джерард Маріно носить на шиї Чудотворний медальйон, відколи себе пам’ятає. То був подарунок від його матері, яка дала всім своїм дітям Чудотворні медальйони, коли ті ще були маленькі. (Його батьки присвятили свій зв’язок Божій Матері Чудотворного медальйона, коли ще тільки почали зустрічатися, а потім присвятили Їй усю свою сім’ю. Джерард — 15‑й із 17‑ти їхніх дітей.)
Десять років тому, купаючись в океані, Джерард згубив свій медальйон, але одна з його доньок знайшла медальйон у піску на дні. Пірнаючи, вона помітила, як там щось блиснуло. Це віднайдення було немов відшукання голки у копиці сіна — але Джерард, нині 47‑річний, навіть уявити не міг, що буде двічі обдарований тим самим чудом.
Загубив Чудотворний медальйон
Останні п’ять років Джерард, його дружина Кеті і п’ятеро їхніх доньок проводили відпустку у Флориді. Під час останніх канікул Джерард був на пляжі з дівчатками. Вода була спокійна, а діти пірнали у масках з трубочками. Чоловік стояв по пояс у воді, коли всі помітили дельфіна. Джерард рушив по телефон, як раптом ланцюжок розірвався і медальйон зник під водою. Джерард шукав його, як лиш міг, але безрезультатно. Ця втрата викликала в ньому особливо гострі емоції, бо мама, яка цей медальйон подарувала, померла заледве кілька років тому.
Не покидаючи надії, Джерард став шукати в інтернеті, де би взяти напрокат металошукач, і знайшов сервіс, який йому дав ім’я Тоні. Був день 4 липня, святковий вихідний Дня незалежності, та ще й неділя — але, попри це, за 30 хвилин Тоні був перед домом Маріно, готовий до роботи. Вже це виглядало чудом.
Поки Тоні перешуковував ту місцину в океані, Джерард молився. Потім Тоні дав Джерардові свій другий металошукач, щоб той міг допомогти. В цей час Кеті і дівчатка пішли на Месу, де молилися, щоб тато знайшов медальйон. «Зокрема моя наймолодша донька гаряче молилася до Божої Матері», — каже Кеті.
Згубив о 7.30, знайшов об 11.00
«Я бачила, як він зупинився, став навколішки і витягнув його з води», — сказала Кеті. «Це був величезний дар, що він його знайшов… Був переповнений емоціями».
Обійнявши чоловіка, Кеті побігла у напрямку Тоні, вигукуючи: «Знайшов! Знайшов!» Усі, хто був на пляжі, стали плескати в долоні, бо вже багато хто встиг почути про цю історію.
Повернувшись на берег, Тоні запитав, чи могли б вони всім разом промовити подячну молитву. Він обійняв Джерарда і Кеті й очолив цю спонтанну молитву, просячи про захист для сім’ї на решту відпочинку. Тоні сказав подружжю Маріно, що не хоче оплати за цю роботу (однак Джерард наполіг і навіть заплатив йому більше, ніж вони домовлялися).
Кеті сказала, що бачити, як розвивається ситуація, було для неї непересічним досвідом. «Це було дуже важливе для наших дітей. Вони стали свідками сили молитви і того, як Бог і Діва Марія присутні у найменших дрібницях нашого повсякденного життя».
Для Джерарда це було нагадуванням, що Богу треба довіряти й ніколи не здаватися — а також про те, що його небесна і земна матері завжди біля нього, готові допомогти.
Переклад CREDO за: Зое Романовскі, Aleteia