В Євросоюзі назвали сфери, які Україна має реформувати – звіт ЄС

Європейський Союз продовжить підтримувати Україну в реалізації комплексної програми реформ

Напередодні засідання Ради асоціації Україна – ЄС, запланованого на 5 вересня, Євросоюз оприлюднив щорічний Звіт про виконання Угоди про асоціацію в Україні. У звіті описано стан впровадження реформ у межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС від 1 грудня 2020 р. до початку російської військової агресії 24 лютого 2022 р.

“Після рішення Європейської ради щодо надання Україні перспективи членства в ЄС і статусу країни-кандидата, Україні необхідно продовжувати реформи, особливо у сфері правосуддя, верховенства права, боротьби з корупцією та фундаментальних прав. Це включає ухвалення та впровадження законодавства про процедуру відбору суддів до Конституційного Суду України, ухвалення загального стратегічного плану реформування правоохоронного сектора, а також завершення реформування законодавчої бази щодо національних меншин та запровадження ефективних механізмів її впровадження. ЄС продовжуватиме підтримувати Україну на її європейському шляху та, відповідно, поєднувати цю підтримку із зусиллями України під час її післявоєнної відбудови”, – зазначив комісар ЄС з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї.

У звіті зазначається, що Україна, попри виклики через дестабілізуючі дії з боку росії та пандемію коронавірусу, продовжує надавати пріоритет асоціації та подальшій інтеграції з ЄС, і, незважаючи на ці виклики, ключові реформи набули нового імпульсу.

Основні результати

  • У сфері правосуддя, верховенства права та боротьби з корупцією відбулися позитивні зрушення, зокрема прийняття ключових законів, спрямованих на реформування Вищої ради правосуддя та відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Серед значних невирішених питань залишається нагальна потреба в проведенні реформи Конституційного Суду. Було ухвалено новий закон про Національне антикорупційне бюро, який створює належну та чітку правову базу для роботи цього органу. Процес відбору нового керівника САП не був завершений. Вищий антикорупційний суд продовжив накопичувати значні досягнення. Було ухвалено закон про захист викривачів. Ще одним значним кроком у реформуванні системи боротьби з тяжкими економічними та фінансовими злочинами в Україні стало створення Бюро економічної безпеки.
  • Уряд схвалив нову Стратегію реформування державного управління відповідно до принципів ОЕСР та європейських стандартів, а також відновив прийняття на державну службу на основі заслуг.
  • Втручання влади в управління НАК “Нафтогаз України” викликало занепокоєння щодо ефективності реформи корпоративного управління держпідприємствами. У липні 2021 р. пройшов перше читання у Верховній Раді новий законопроєкт про корпоративне управління державними підприємствами. Він має на меті привести українське законодавство у відповідність до рекомендацій ОЕСР.
  • Фінансовий сектор України залишався з профіцитом, незважаючи на наслідки кризи COVID-19. Проте розвиток подій в Нацбанку України продовжував викликати занепокоєння щодо незалежності НБУ та системи банківського нагляду.
  • В енергетичній сфері український гуртовий ринок електроенергії продовжував працювати з деякими ознаками деформації та ринкових маніпуляцій. Стратегічна мета підключення української енергомережі до континентально-європейської енергосистеми (синхронізація мереж) була головним пріоритетом для України в електроенергетиці та дозволила остаточно під’єднатися до мережі європейських операторів 16 березня 2022 р.
  • У 2021 р. досягнуто незначного поступу в екологічних реформах. Однак у сфері боротьби зі змінами клімату Україна ухвалила та подала свій Національно визначений внесок до Паризької угоди, а також схвалила Національну стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату. Розпочато діалог між Україною та ЄС щодо Європейської стратегії “Зеленого курсу” (Green Deal) та “зеленої” трансформації України, а також проведено дві розширені робочі сесії в Брюсселі та Києві.
  • Україна продовжує досягати значних успіхів у галузі цифрової трансформації. Було ухвалено закон про орган, який здійснює регулювання у сферах телекомунікацій, що стало важливим у наближенні законодавства України до нормативно-правової бази ЄС. Цифрова трансформація вже сприяла більш ефективному та прозорому врядуванню та боротьбі з корупцією.
  • У четвертому Звіті Єврокомісії щодо механізму призупинення візового режиму (COM(2021) 602 Final) від 4 серпня 2021 р. зроблено висновок, що в цілому Україна продовжує виконувати контрольні показники лібералізації візового режиму та вживає заходів для виконання попередніх рекомендацій. Проте необхідні подальші зусилля, серед іншого, у сферах боротьби з корупцією та відмиванням грошей, запобігання та боротьби з організованою злочинністю.

Як зазначається, Європейський Союз продовжить підтримувати Україну в реалізації комплексної програми реформ.

Нагадаємо, 17 червня Єврокомісія офіційно заявила, що рекомендувала надати Україні статусу кандидата в Євросоюз. Зазначається, що рішення ухвалене з певними умовами, які має виконати Україна.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *