Закхей

Роздуми до Слова Божого на ХХХІ звичайну неділю, рік В

Закхей був багатий — і відчував порожнечу в серці. Він жив серед людей і був самотній. Його не любили, тому що люди не люблять усіх, хто працює з грішми.

Закхей прагнув побачити Христа. Він ризикував уже тим, що став у натовпі. Навіть у наш час це небезпечно. Йому просто не давали підійти ближче. Так як це часто буває: розправили спини, притиснулися плечима одне до одного і навіть трішечки зіп’ялися на пальці, аби лиш той, хто позаду, нічого не побачив…

Закхей знайшов вихід, тому що бажання додає сил і мужності: він виліз на сикомору. Зустрівшись з Ісусом, він став діяти як зовсім інша людина, адже сила і мужність перемінюють серце. Слова без дій не просто порожні — вони дратують. Закхей ділами показав переміну серця.

Термін «те, що загинуло», в Новому Завіті означає не «проклятий» чи «засуджений», а «не на своєму місці». Христос знаходить грішника і повертає його на місце — в обійми Отця. Ісус бачить і схвалює старання кожного грішника до переміни мислення (а це і є навернення).