Написано Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 25 липня
Прийшовши на свою батьківщину, Ісус навчав їх у їхній синагозі. Яку батьківщину Христа має на увазі євангеліст? Гадаю, що Назарет, бо сказано: І не зробив там багатьох чудес. У Капернаумі ж Господь творив чудеса, тому і мовив: Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? — Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі (Мт 11, 23).
Але, прийшовши в Назарет, Христос не робить багато чудес, щоб не розпалити між юдеями ще більшої заздрості і щоб дуже строго не осудити їх за помножене невірство, натомість пропонує вчення, не менш незвичне, ніж чудеса. Але люди надмірно безглузді, коли замість того, щоб дивуватися і подивляти силу Христових слів, принижують Христа, говорячи про Його названого батька, — хоч в історії було багато прикладів, коли в пересічних батьків були відомі діти. Так, Давид був сином одного незначного землероба — Єсея; а Амос, народившись від пастуха кіз, сам був також пастухом; і в законодавця Мойсея батько мав набагато нижче становище. Отже, і перед Христом люди повинні були благоговіти і дивуватися найбільше тому, що Він, маючи таких батьків, говорив незвичайне. Це чітко показувало в Ньому не людську освіту, але Божественну благодать. Однак за те, в чому потрібно дивуватися, і зневажають.
Господь тим часом невтомно ходить до синагог, щоб через постійне перебування у пустелі не стали ославлювати Його, як розкольника і ворога суспільства. Отже, дивуючись і не розуміючи, юдеї говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила? — називаючи силою чудеса або саму премудрість. Хіба Він не син теслі? У цьому і велич чуда; це особливе і надзвичайне. Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його: Яків, Йосиф, Симон та Юда? Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?» І вони спокушувалися Ним. (…)
Роздумуючи про діла Христові, не осуджують самих діл, але вигадують небувалі провини, говорячи: Велзевулом виганяє бісів (пор. Лк 11, 15). Так само, судячи про вчення, не осуджують його, але вдаються до розмов про низьке становище. Поглянь на поблажливість Учителя: Він не докоряє їм, а говорить з великою лагідністю: Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині; і навіть на цьому не зупиняється, але додає: Та у своєму домі. Додав це, гадаю, маючи на думці Своїх братів.
св. Іван Золотоустий
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу [email protected]
https://credo.pro/2022/07/323380