Написано Рух ЗСУ вже запущений і його не зупинити
Друга доба активних боїв на Херсонщині. Вибухи і прильоти фіксують і в області, і в самому Херсоні. ЗМІ повідомляють про чергові знищені бази окупантів. Наші захисники лаконічні. Адже зайва інформація – це зайва перевага для агресора. Нині тривають позиційні бої за поліпшення становища на лінії фронту. Звітують про чергові удари по критичних для ворога переправах через Дніпро.
“Ракетно-артилерійськими підрозділами виконано понад 220 вогневих завдань, в тому числі і по 3 мостах – Антонівському автомобільному, Антонівському залізничному і Дар’ївському – для закріплення їх непрацездатного статусу”, – зазначив речник оперативного командування “Південь” Владислав Назаров.
Як довго ворог зможе ще триматися на півдні? Рух ЗСУ вже запущений і його не зупинити, кажуть в оперативному командуванні. Та й зараз загарбники радше проводять ротацію, ніж посилення своїх підрозділів, щоби не надто відчувати на собі потужність бойового зіткнення.
“Вони намагаються зробити ілюзію такого перетягування резервів, оскільки переміщують техніку від одного населеного пункту до іншого, для того щоби переконувати і своїх, і створювати певну пропагандистську картинку щодо того, що в них ще їх багато, що довга армія світу підтягується і підтягується, насправді, вона просто єлозить, вибачте за русизм, на степах Херсонщини”, – повідомила керівниця координаційного пресцентру сил оборони “Південь” Наталія Гуменюк.
Західні партнери також дотримуються принципу інформаційної гігієни. У Білому домі утрималися від розлогих коментарів щодо руху ЗСУ на Херсонському напрямку. У британській розвідці кажуть, що більшість підрозділів росіян довкола Херсона швидше за все неукомплектовані і покладаються на крихку логістику через понтонні та поромні переправи. Але і для цього українські захисники мають свій рецепт. Що більше ракет влучає у ворога, то більше він думає про втечу. Очевидці оприлюднюють відео колон із десятка вантажівок, які стоять у черзі із Запорізької області у бік Криму. Саме так росіяни масово вивозять крадене українське зерно.
Десь вивозять награбоване, десь тікають від неминучої розплати. Херсонський гауляйтер Кирило Стрємоусов тепер розповідає про те, що росія в Херсоні назавжди, з російського Воронежа. Місце перебування колаборанта розкрив громадський активіст та блогер Сергій Стерненко. Завдяки підписникам ідентифікували споруди, які видно з вікна готелю, де херсонський зрадник і записував свої нові пропагандистські відео. Чи надовго?
Не варто вірити усьому, що бачиш. Це твердження варто запам’ятати і російським військовим, які витратили десятки мільйонів доларів, стріляючи “Калібрами” по дерев’яних системах HIMARS. Про це повідомило видання The Washington Post, посилаючись на подробиці розмови українських та американських високопосадовців. З’ясувалося, що щонайменше десяток “Калібрів” росіяни запустили по макетах, після чого ЗСУ вирішили розширити виробництво копій HIMARS. Адже інакше, як російське міністерство нападу звітуватиме про більшу кількість знищених ракетних систем, ніж взагалі Україна отримала?
І поки окупанти нищать копії, ЗСУ нищить живу силу та техніку окупантів. За минулу добу демілітаризацію пройшли близько 450 ворогів, також більше не стрілятимуть ще 7 російських танків, 25 бойових броньованих машин, 19 артилерійських систем, 3 реактивні системи залпового вогню, у ворога поменшало на дві системи протиповітряної оборони, дві одиниці спецтехніки та 29 одиниць автомобільної техніки. Підбито ще один гелікоптер та три ворожі безпілотники.
Хтось нищить ворогів України від 2014-го. А хтось ще пів року тому лякався звуків справжніх пострілів. Андрій – інженер за освітою, уродженець Бучі, який на момент великого вторгнення жив у Західній Європі. І оптичний приціл бачив лише у відеоіграх. Але він повернувся. І став снайпером. Самостійно придбав гвинтівку, брав уроки у знайомих військових. І у перервах між годинними тренуваннями на одному з полігонів Київщини міркує про те, що в наступні місяці Збройні сили витіснять загарбників. І всі воїни зможуть згадати про своє колишнє, цивільне життя.
“Для мене було би ідеально повернутися до мого дому, до моєї родини. Жоден із нас не хотів бути воїном, стрільцем, снайпером. Це просто необхідність – бути тут зараз і робити те, що ми робимо. Я не можу сказати, що мені це подобається, що мені подобається вбивати людей. Але мені потрібно це робити. Приблизно десь так”, – підсумував снайпер-доброволець Андрій.
Олексій Пасак, “5 канал”
Читайте також: Якою буде війна росії проти України наступні пів року – п’ять прогнозів від The Guardian
