Написано 
Наступного місяця кардинал Йосиф Чень разом із іншими чотирма особами постане перед судом за участь у діяльності продемократичного правозахисного фонду.
Схоже, що йому не були висунуті звинувачення відповідно до закону про національну безпеку Гонконґу, що передбачало би набагато серйозніші покарання, передає CNA.
Нагадаємо, що 90-річного кардинала заарештували у травні поточного року. На той момент виглядало так, що йому будуть висунуті звинувачення відповідно до закону про національну безпеку Гонконґу, запровадженого Пекіном, який передбачає кримінальну відповідальність за «заколот» та «змови з іноземними силами» (закон передбачає широке трактування цих понять). Після того, як Ватикан оприлюднив заяву з приводу його арешту, його відпустили під заставу.
Згодом всім заарештованим були висунуті звинувачення у зв’язку з невдалою спробою зареєструвати Фонд гуманітарної допомоги 612, який допомагав продемократичним протестувальникам сплачувати судові збори, до саморозпуску в жовтні 2021 року. Адвокати обвинувачених стверджують, що вони мали право об’єднуватися в рамках Основного закону Гонконґу — по суті, конституції.
Кардинал Йосиф Чень, вислужений єпископ Гонконґу, відомий як відвертий прихильник релігійної свободи та демократії. Він також відомий різкою критикою тимчасової угоди між Ватиканом і Китаєм, укладеної у 2018 році та пролонгованої у жовтні 2020 року.
Після першого судового засідання у травні кардинал Чень відслужив Месу та помолився за католиків материкового Китаю, які страждають від переслідувань. «Мучеництво — це нормально для нашої Церкви, — сказав він у проповіді. — Можливо, нам не доведеться цього робити, але, ймовірно, ми будемо змушені терпіти біль і загартовуватися, щоб залишатися відданими своїй вірі».
Наступне судове засідання 19-23 вересня буде проводитись китайською мовою, а заключне слово звучатиме англійською. Без обвинувального акту відповідно до законодавства про національну безпеку підсудним може загрожувати лише штраф.
Гонконґ — особливий адміністративний регіон Китаю з власним урядом. Його громадяни історично користувалися більшою свободою віросповідання, ніж на материковій частині Китаю, де віруючі всіх деномінацій та релігій регулярно перебувають під наглядом і обмеженнями з боку комуністичного уряду. Але протягом останніх років Пекін намагався посилити контроль над релігією в Гонконґу під виглядом захисту національної безпеки.
Ватикан ухилявся від публічної критики придушення демократичних протестів у Гонконґу з моменту укладення тимчасової угоди з Китаєм. Угода, текст якої досі не був оприлюднений, мала на меті об’єднати 12 мільйонів католиків країни, розділених між підпільною Католицькою Церквою та Китайською Католицькою Патріотичною Асоціацією (ККПА), керованою Комуністичною партією. Незважаючи на угоду, переслідування підпільної Церкви продовжуються і, на думку деяких експертів, посилюються.