Написано 
Роздуми над Словом Божим на суботу ХХVІІ звичайного тижня, рік ІІ
Сьогоднішнє Євангеліє дуже коротке, але воно має дуже важливе значення для Євангелія від Луки загалом. Цей текст дає нам ключ до розуміння того, що Лука вчить про Марію, Матір Ісуса, у так званому Євангелії дитинства (Лк 1 і 2).
«Коли він це говорив, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили”».Творча уява деяких апокрифічних книг припускає, що ця жінка була сусідкою Марії у Назареті і в неї був син Дисмас, який з іншими юнаками Галілеї того часу пішов на війну з римлянами, був у полоні й загинув, розіп’ятий разом з Ісусом. Він був тим добрим злодієм (пор. Лк 23, 39-43). Його мати, почувши про добрі діла, які чинив Ісус людям, згадала свою сусідку Марію і сказала: «Марія, певно, дуже щаслива, маючи такого сина».
Ісус відповідає, даючи найбільшу похвалу своїй матері: «Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають». Лука говорить про Марію мало: тут (Лк 11, 28) і в Євангелії дитинства (Лк 1 і 2). Для нього, Луки, Марія, це дочка Сіону, образ нового Народу Божого. Він являє нам Марію як модель для життя християнських спільнот. Марія це приклад для Церкви особливо в тому, як Вона ставиться до Божого слова: «Блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають». Марія вчить нас, як прийняти Боже слово, як жити ним, поглибити його, народити його і виростити, дати йому нас формувати, навіть тоді, коли ми не розуміємо його або коли воно змушує нас страждати.