Написано Він працював у спецпідрозділі поліції, потім за кордоном охоронцем, а після початку повномасштабної війни повернувся до України
Тяжке поранення – не привід здаватися. До повномасштабного вторгнення черкасець Євген Дорошко працював за кордоном охоронцем. Після 24 лютого повернувся захищати свою країну. Спочатку був у теробороні, а згодом поїхав на фронт. Саме там був тяжко поранений і майже втратив зір, але не здався. Повернувся додому й опанував нову професію.
Силові навантаження для Євгена Дорошка – це задоволення. Починав тренування задля реабілітації після поранення. Нині вправляється уже професійно двічі на тиждень. Те, що чоловік незрячий, йому не заважає бачити амбітні цілі.
“Мета закінчити навчальний заклад і хоча б кандидатом в майстри спорту за цей період, за чотири роки. Я підходив потихеньку до цього. Класичні гирі дуже недооцінений вид спорту і, як для мене, це щось навпіл між кросфітом і атлетизмом”, – зауважив учасник російсько-української війни Євген Дорошко.
Євгену 44 роки, але це не стало на заваді для вступу до університету. Обрав фах – ортопедагогіка.
“Обрання цього виду спорту досить правильне, тому що для загального відновлення організму якраз чудово використати елементи гирьового спорту. Плануємо на наступний рік, якщо зовні нічого не завадить, будемо його демонструвати на змаганнях”, – наголосив доцент кафедри анатомії, фізіології, фізичної реабілітації, заслужений майстер спорту України Юрій Петренко.
Завжди по праву руку чоловіка його дружина Людмила. Вона проводжає Євгена на всі заняття та роботу. Каже, він сидіти на місці просто не вміє. Євген пройшов курси масажу в університеті, де навчається, і відразу ж знайшов роботу. Це найспокійніша професія в його житті, каже Євген. Він працював у спецпідрозділі поліції, потім за кордоном охоронцем. А після початку повномасштабної війни повернувся до України, щоб боронити країну від окупантів. Служив у теоробороні, а згодом – поїхав на фронт.
“Самої Попасної як такої вже не було, на околиці бої велися. З неба летить метал, тони металу летять і постійно, і це не зупиняється. Я зрозумів, що з зором щось не так, хоч побратими і надали первинну допомогу, обв’язали, щоб кров зупинити”, – додав Євген Дорошко.
Через поранення Євген майже втратив зір, але, каже, не втратив жагу до життя та ненависть до ворога. Вивчився на масажиста, щоб допомагати з реабілітацією військовим.
“Усім, у кого будуть проблеми, а проблеми будуть у багатьох. З війною у багатьох хлопців будуть проблеми, бо поранення осколкові здебільшого і з цими людьми потрібно працювати. Нам, цим людям, жаль не потрібний, потрібна допомога. Своєчасна допомога”, – ствердив учасник російсько-української війни.
Поки чоловік був на фронті, його дружина працювала у волонтерському центрі, допомагала вимушеним переселенцям. Згадує: звістка про поранення Євгена дуже її налякала. Одразу ж поїхала до шпиталю.
“Ситуація була критична, його оперували, були хвилювання, але ми все це пережили. В госпіталях ми бачили молодих хлопців ще в гіршому стані, чим Женя. Тому він сказав, значить мені треба стиснути зуби і рухатись далі. Я пообіцяла, що в цьому йому допоможу”, – підсумувала дружина Євгена Людмила Дорошко.
Після лікарні Євген почав життя заново і зупинятися не планує. Каже, вболіває за побратимів, щоб швидше перемогли ворога і повернулися додому. А з реабілітацією він обіцяє допомогти.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаси, “5 канал”
Читайте також: Купували наліпки й листівки: як українці зібрали понад пів мільйона грн військовим на реабілітацію
Підтримайте журналістів “5 каналу” на передовій.
Дивіться також відео за темою: Тяжке поранення, полон, реабілітація в США: історія незламного розвідника Романа Городенського
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
