Написано У сьогоднішніх розарієвих роздумах зупинимося на Ісусі Христі, бо саме Його стосуються слова «Благословенний плід лона Твого, Ісус».
Сьогоднішній фрагмент Ангельського привітання показує нам істину, яка пролунала в домі Єлизавети й Захарії. Коли Марія прийшла до них — як зазначає св. Лука — «Єлизавета сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого”» (Лк 1, 41-42).
У своєму пристрасному визнанні віри в божественне материнство Марії, і тим самим — у божественність Її Сина, Єлизавета не згадує імені Ісуса. Ім’я Божого Сина з’являється лише в молитовному тексті «Ангельського привітання», наприкінці. Це останнє слово нашого біблійно-славного «Радуйся, Маріє», що так часто повторюється в розарієвій молитві.
Але повернімося до Айн-Каріма, де мешкало подружжя Єлизавети й Захарії. А точніше, повернемося до тієї сцени, коли лунають слова особливого благословення, які Єлизавета промовила до Марії. Описана євангелістом Лукою сцена відвідин показує, що майбутнього Сина Марії Єлизавета називає «плодом Її лона». Затримаймося на цих словах, які, насамперед, є для нас нагадуванням правди про повноту людської природи Ісуса: зачатий від Святого Духа, Він приходить у світ, народжуючись, як і кожна людина. Пригадаймо слова, написані св. Павлом: «Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки» (Гал 4, 4). Народження Ісуса Христа, який «прийняв тіло від Діви (…) і народився від Марії, прекрасної овечки» (пасхальна проповідь Мелітона Сардійського), — це незбагненна таємниця Божої любові.
Марія, до якої ми особливо придивляємося у наших жовтневих думах, як Мати Божого Сина, з незрівнянною сумлінністю виконала прийнятий почесний обов’язок. Вона була насправді люблячою, ніжною, жертовною Матір’ю. Ще до народження Ісуса Вона складала перед Ним свої смиренні молитви. Пізніше, коли немилосердні люди не дали їм притулку, у Віфлеємі, в холодній стайні, сердечні поцілунки та люблячі обійми Пресвятої Діви зігрівали Божу Дитину, що тремтіла від холоду. А коли через жорстокого Ірода Святе Сімейство було змушене втікати в Єгипет, лоно Пресвятої Діви стало єдиним надійним притулком на землі для маленького Ісуса.
Пресвята Діва Марія безумовно заслужила на пошану, яку Католицька Церква віддає Їй протягом століть. Заслужила, щоб про Неї складали найпрекрасніші молитви й пісні, щоб на Її честь будували храми, заслужила на встановлені Церквою свята, на численні твори мистецтва, прекрасні картини, скульптури, створені найвідомішими митцями світу…
Читайте також: Основи Розарію. Чому «Радуйся, Маріє»?
Основи Розарію. Марія, сповнена благодаті
Основи Розарію. «Господь з Тобою»
Основи Розарію. Благословенна Ти між жінками