Написано Насправді коментарі штибу "я в 90-х жив без світла тижнями і нічо" не зовсім припасовуються до поточної ситуації. Це якби сказати "нашо тобі зараз зарплата, ти ж в 90-х жив місяцями взагалі без грошей і нічо".
Тоді були просто відключення, економічно-енергетичні проблеми при умовно стабільному і спокійному житті. Частина норми ненормального загалом життя.
Зараз же темрява — аномальна, наслідок атак і свідомого знищення інфраструктури з наміром зробити ще гірше. Плюс ще війна в бекграунді і анамнезі.
Читайте також: Росія — просто хвороба. І нам потрібен час, щоб одужати. І одужання – це ніколи не приємний процес
А війна в анамнезі означає зовсім нездорове і нестабільне сприйняття погіршень і зіпсовану систему психологічної адаптації, яка за нормальних умов працює майже безвідмовно.
Зараз же темрява — аномальна, наслідок атак і свідомого знищення інфраструктури з наміром зробити ще гірше. Плюс ще війна в бекграунді і анамнезі
Це означає, що багато людей живуть із ментальними проблемами й живуть самі, а в темряві відчуття безнадії та тривоги дуже загострюється. Хто переживав депресії чи тривожні розлади, знає, як це — розбиватись вночі на сотні уламків і щоранку збиратися докупи наново. І просто дотерпіти до ранку стає цілим випробуванням.
Але не все так безнадійно. Бог дав нам мобільний інтернет, павербанки і месенджери. Пишіть тим, хто живе сам, або навіть не сам, але ситуативно почувається самотнім. Пишіть один одному і навіть собі у фейсбук, якісь жарти своїм чи прокльони ворогам, байдуже.
Заговори/напиши, щоб я тебе побачив.
І мені стане не так страшно.
А, може, і взагалі тепло і добре.
Джерело
Про автора: Володимир Гевко, маркетолог, блогер
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.
https://espreso.tv/pishit-tim-khto-zhive-sam-abo-situativno-pochuvaetsya-samotnim