Написано Українці обурені тим, що ця норма досі діє
Мова окупанта просочується там, де вже, здається, на неї геть не очікуєш. На 9-му році війни – російською в нашій країні дублюють навіть офіційні документи. І йдеться про головний – паспорт громадянина України. Не про айді-картку, звісно, а про так званий паспорт-книжечку. Чому цю норму досі не скасували – журналіст “5 каналу” Юрій Пугач вирішив розібратися, і ненароком запустив законодавчі зміни.
російська підкралася непомітно. Про свій досвід несподіваного зросійщення розповідає броварчанка Вікторія. Місяць тому їй виповнилося 25 років, і за законом вона мала поновити фото у паспорті. Дівчина хотіла поміняти застарілу книжечку на новеньку айді-карту.
“У паспортному столі мені порадили вклеїти фото, оскільки зараз є проблеми з айді-картками і це набагато швидший процес. Я погодилась, залишила свій паспорт, за три дні його забрала і була шокована, коли його відкрила”, – каже броварчанка Вікторія Возна.
Там дівчина побачила, що на 9-му році війни у паспорті громадянина України досі дублюють російською назву органу, який видав цей документ.
“Я отримувала паспорт у 16 років в 2013-му році. Ще тоді я не розуміла, навіщо документи, а особливо паспорт, має дублюватися на російську мову. А зараз це взагалі неприйнятно, як для мене. Яка російська мова в українському паспорті”, – обурена Вікторія Возна.
Обурена такою нормою і киянка Юлія. Протягом 2 років вона працювала у відділі міграційної служби. Тому має пояснення двомовності в основному документі.
“Коли в нас ухвалили бланки паспортні 94-го року, оці паспорти книжечки, то всі елементи паспорта вони взяли з паспорта радянського зразка. І використовували дві мови, а це саме російська і “мова країни-республіки”. То ми перейняли цей досвід і вийшло так, що ми маємо в нашому паспорті фактично дві мови: українську і російську – мову країни-окупанта, країни-агресора”, – пояснює киянка Юлія Даниленко.
Вікторія каже, що їй огидна сама лише думка про те, що в неї в паспорті фігурує мова ворога. Однак що з цим робити і до кого звертатися – не знає.
“Я не впевнена, що моє звернення на щось вплине, і я думаю, що є якась процедура”, – зазначає броварчанка Вікторія Возна.
І вона таки є. З такими питаннями першочергово потрібно звертатися до уповноваженого із захисту державної мови. Тож знімальна група “5 каналу” вирішила дізнатися, що можна зробити, аби виправити ситуацію, і таким чином звернула увагу омбудсмена на проблему. І процес пішов.
“Я звернувся до керівництва Державної міграційної служби і ми зараз разом готуємо спільну дію. У 2020 році зареєстровано законопроєкт у Верховній Раді України, який повинен впорядкувати таку ситуацію”, – пояснив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Нині Україна чи не єдина країна у світі, де однакову дію мають два різні документи, що засвідчують громадянство. І народні депутати навіть написали проєкт закону, який мав би врегулювати це питання. Однак його з незрозумілих причин залишили без уваги. Нині ж справа знову набирає ходу. Тарас Кремінь уже готує звернення до голови Верховної Ради.
“Я розраховую на співпрацю з боку і профільного парламентського комітету і думаю, що Кабінет міністрів так само долучиться до цього”, – зазначає Тарас Кремінь.
Бо, на думку омбудсмена, це некоректно, коли в умовах війни ми маємо два види паспортів, тим паче, коли в одному з них фігурує мова ворога.
Юрій Пугач, Ігор Костюк та Орест Пона, “5 канал”
Нагадаємо, раніше в Держприкордонслужбі пояснили, як пропускатимуть українців, у яких рашисти забрали паспорти.
