“ру*ню на демонтаж”: чому Київ досі не очистився від пам’ятників радянщини (Відео)

Невеликі монументи сподіваються прибрати до кінця року

31 рік незалежності – а в Україні ще вдосталь монументів радянським та російським героям. У столиці таких аж кілька десятків! Активісти роками просять демонтувати ці пам’ятники. І на восьмому місяці повномасштабного вторгнення росії емоцій не стримують.

“Русню на демонтаж” і “Знести радянську пропаганду” – такими закликами ентузіасти прикрасили трійку пам’ятників у столиці. Яскраві написи вихідними з’явилися на монументах Пушкіну, Щорсу і пам’ятнику робітникам трамвайного депо, загиблим у Другій світовій. А незабаром розмалювали бюст Пушкіна на станції метро “Університет”.

Пушкін не зробив нічого для незалежності й розвитку нашої держави, переконаний учасник ініціативи. За словами Олега Слабоспицького, вшановувати російського поета за часів війни з московією – абсурд.

“Чому ми маємо вшановувати цього Пушкіна на такому рівні? Президент країни, яка зараз нас намагається окупувати, він прямо каже в усіх ефірах, що це наш символ, це символ “русского мира”, нашої культури, російської мови і ми будем йог відстоювати, це наш прапор. Відповідно прапор армії країни, яка суне на нас мільйонним військом стоїть спокійно пам’ятником і не одним”, – обурений активіст, координатор організації “Гродський сектор Євромайдану” Олег Слабоспицький.

Та таку “народну декомунізацію” схвалюють не всі кияни.

“Я вважаю, що це неповага до Пушкіна”, – вважає киянка Ксенія.

“Я вивчав його літературу, не бачив якихось проросійських думок”, – каже Іван.

“Це пережитки минулого і нам це абсолютно не потрібно”, – наголошує Марина.

А цей розписаний монумент увічнює пам’ять загиблих у Другій світовій. Однак померли вони за радянські ідеали, переконують опитані нами громадяни, тому скульптурі тут не місце.

“Я за те, щоб зносили ці пам’ятник. радянська влада, радянський союз і все таке – ну окей, це історія, хай вона в книжках буде там в якихось у них, а ми повинні пропагувати українське, Україну”, – переконує Марина.

А це пам’ятник Щорсу.

“Красний командир, убивав людей, грабував, людей залишав без пшениці, без харчів. Все забирали. Це добре? Проти людей, проти дітей”, – каже Ніна.

“Воював проти армії УНР? Так знести його до чортів собачим, на*ер він тут потрібен”, – обурюється Віталій.

“Знести ката” активісти просять ще з Революції Гідності. 2016-го представники націоналістичних організацій погрожували зруйнувати статую. Тоді її обгородили синьо-жовтим банером. А за рік коневі Щорса невідомі пошкодили ногу.

“Зараз іде війна. Зараз у нас є вікно можливостей для того, щоб позбавитися всіх об’єктів, ми не можемо зараз шукати ще якісь компроміси. Мені хотілося б, щоб це було в законний офіційний спосіб”, – зауважує активіст.

Ще у квітні депутати внесли до Київради проєкт про демонтаж шістдесяти пам’яток, пов’язаних з рф і колоніальною спадщиною. У травні Київрада склала орієнтовний перелік об’єктів для перенесення. Остаточний список мав з’явитися за 2 місяці. Але його нема і досі.

“Більша частина – це пам’ятні таблички, ну вони знімаються силами комунальних підприємств, додаткових витрат не потребують і цей процес департаментом благоустрою розпочато”, – запевняє депутатка Київради, “слуга народу” Ксенія Семенова.

Невеликі монументи, за словами депутатки, сподіваються прибрати до кінця року. А от з іншими – труднощі. У КМДА нам ще влітку пояснили: демонтаж гальмує і те, що у столиці є частина пам’яток національного значення. Вони мають охоронний статус, тож їх знесення міська влада має узгоджувати з Мінкультом.

“Дуже багато об’єктів є досить складними в технічному плані. Якщо взяти той пам’ятник Щорсу, то проєкт обстеження, проєкт демонтажу і все решта – мовиться про сотні тисяч гривень. Технічно складно і затратно”, – каже заступник міського голови Києва Володимир Прокопів.

Радянські пам’ятки, які скинули за роки незалежності, і ті, які ще не знищили, зображено на карті “Декомунізація. Україна”. Якщо ви знаєте більше об’єктів спадщини росії та срср, допоможіть активістам зібрати повний перелік, заповнивши форму на сайті.

Оксана Паращак, Микола Чеботарьов та Юрій Усік, “5 канал”

Нагадаємо, українці проголосували за тризуб на щиті монумента “Батьківщина-мати” у Києві – із яких варіантів обирали.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *