Написано Благодійники закликають усіх, хто втратив одного чи обох батьків у цій визвольній війні і потребує допомоги, звертатися до них
Вони втратили житло, машину, речі й навіть сімейні фотоальбоми. Але найбільшою втратою стала загибель на війні чоловіка і батька. Про те, що він помер від ворожих уламків, родина дізналася лише згодом, коли за 2 місяці пекла змогли вибратися з окупованого Маріуполя. Історія родини, щасливе життя якої знищили росіяни, в сюжеті Вікторії Ковальової.
Сьогодні тобі було б 50 років,
Ласував би маминим тістечком.
Але через тих орків
Став посмертно нагородженим захисником.
Улюблені шкарпетки “ЗСУ”, як подарунок від тебе
Зараз зігрівали б душу мою, якщо б залишилися в мене.
Багато хто каже, що я копія твоя.
Навіть ім’я схоже.
Цей вірш одинадцятикласниця Романа писала для свого батька, розуміючи, що сказати йому найзаповітніше вже ніколи не зможе. Роман був смертельно поранений навесні при обороні Харківщини. В цей час його родина ховалася в укриттях у рідному Маріуполі. Мріяли лише про одне: вибратися з пекла і щоб батько вижив.
“Він просто з таких, що свою позицію висловлював дуже відкрито. У нас навіть на дверях висіла етикетка “Мій дім – Україна”. Були такі моменти, що не було ні води, ні їжі. Ми трималися тільки з вірою в те, що ми скоро виберемося. Виберемося і зможемо вижити. Там ішло дуже багато вуличних боїв. Ми їх чули. Ми чули танки поруч. Ми лягали й падали, закривали вуха, щоб нас не контузило”, – розповідає вдова військовослужбовця ЗСУ Наталя.
До початку повномасштабної війни Роман служив сержантом у 93 бригаді Збройних Сил. Його дружина Наталя мала невеликий бізнес, дочкf Романа – навчалася в одній з маріупольських шкіл і захоплювалася естрадними танцями. Саме в укриття палацу культури, який Романа відвідувала з 4-х років, вона привела маму, коли у лютому Маріуполь почали бомбардувати окупанти.
“Я по началу дуже сильно боялася. Меня трясло повністю, і я не могла себя взяти в руки. Потом дивлюсь, мама паникує. И я розуміла, що так не может далі бути. Я розумію, що треба себе взяти в руки. І я просто перестаю плакати. Кажу, мамо, заспокойся! Все буде добре!” – розповідає донька загиблого військовослужбовця ЗСУ Романа.
Далі було майже 2 місяці поневірянь підвалами. Без зв’язку, води та їжі під постійними ворожими обстрілами.
Вибратися з пекла родині вдалося лише в серЕдині квітня. А коли з’явився зв’язок, мов грім серед ясного неба, пролунала новина: Роман загинув. За 2 тижні після отриманих на Харківщині поранень у Полтавській обласній лікарні життя воїна увірвалося.
“Тяжкі поранення, легені. В нього телефону не було. І він писав. Писав мій номер і номер доньки. Весь час набирав наші номера, але не було зв’язку. Єдине, що сказав, скажуть, що я їх люблю. Я не вірю до сих пір, що його нема”, – розповідає вдова військовослужбовця ЗСУ Наталя.
Поховали Романа на Полтfвщині, де він боровся за життя до останнього. А його родина оселилася у Дніпрі. Але, кажуть, це тимчасово. Романа самотужки готується до вступу до столичного університету на факультет хореографії. Улітку з окупації Наталі вдалося вивезти 70-річну маму Романа. Своїм прикладом вдова надихає багатьох.
“Я обрала Наталю за взірець! Я нею захоплююсь. Її стійкістю, її мужністю. Вона приклад як на мене. Наскільки вона мені розповідала, вона зараз опікується ще й свекрухою і щаслива з того, що ще одну людину вдалося евакуювати з того жаху, з Маріуполя і тепер їхня сім’я стала трошечки більше”, – розповіла Олеся Дзюба.
Нині родина під опікою фонду “Діти героїв”. Благодійники закликають усіх, хто втратив одного чи обох батьків у цій визвольній війні і потребує допомоги, звертатися до них. Уся необхідна контактна інформація – на їхньому сайті.
Також долучитися до допомоги може кожен охочий у будь-якій точці світу. На сайті фонду є реквізити. Зробити переказ можна у гривнях, іноземною та криптовалютою.
Вікторія Ковальова, Олександр Пронський. Дніпро, “5 канал”
Якщо бажаєте підтримати благодійний фонд “Діти Героїв”, переходьте за посиланням.
Читайте також: “Мамо, де тато?”: як родина загиблого військового переживає втрату і яку роль відіграє фонд “Діти героїв”
Підтримайте журналістів “5 каналу” на передовій.
Дивіться відео за темою:
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
