Написано Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 23 липня
Чому ніхто із святих не допускав до себе смуток? І чому тоді про багатьох святих сказано, що вони сумували, як, наприклад, Павло каже: я маю великий смуток і безупинний біль у своєму серці!?
Той, хто вправляється в діяльній чесноті, сумує добрим смутком, коли сумління завдає йому ударів і ран з приводу згадок, які спливають у його пам’яті. А той, хто осягнув міру досконалості, стає вищим і від такого смутку. Адже, просвічений видінням, відкривши розумну частину душі одному лише Богу в кожній життєвій ситуації і осягнувши невимовну радість у постійній насолоді божественною красою, то як він може прийняти протилежний цій радості смуток?
Коли ж кажуть, що святі сумують, то вони сумують, наслідуючи свого Владику. Адже можна говорити про сум і радість Самого Бога стосовно Провидіння. Про смуток — за тих, що гинуть; про радість — за тих, хто спасається.
Хоча одне слово смуток дозволяє багато способів інтерпретації. Те, що означують як смуток святих — це милосердя, співчуття і надмір радості богоподібної досконалості, які зберігаються всередині і за Божим Провидінням роздаються назовні.
св. Максим Ісповідник
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу [email protected]
https://credo.pro/2022/07/323333