Написано 
Хоча свідками «чуда сонця» 13 жовтня 1917 року поблизу Фатіми була велика група людей, троє пастушків не бачили цього чуда.
У своїх мемуарах сестра Лусія розповідає, що візіонери стали свідками іншого об’явлення.
«Після того, як наша Богоматір зникла у безмежній далечині небосхилу, ми побачили поруч із сонцем святого Йосифа з Дитятком Ісусом і Богородицю, одягнену у білий одяг і блакитну мантію. Святий Йосиф і Дитятко Ісус ніби благословляли світ, бо своїми руками вони творили знак Хреста. Коли трохи пізніше це видіння зникло, я побачила Господа і Пресвяту Діву; мені здалося, що то була Богородиця Страждальна. Наш Господь з’явився, щоб благословити світ так само, як це зробив святий Йосиф. Це видіння також зникло, і я знову побачила Богоматір, цього разу схожу на Божу Матір із гори Кармель».
Це об’явлення бачили лише діти, тоді як натовп спостерігав за «танцем» сонця. Вважається, що це чудо мало вселити віру у натовп невіруючих, тоді як для візіонерів Богородиця мала інше послання.
Наприклад, Лусія бачила, що Божа Матір із гори Кармель готує їй шлях до кармелітського монастиря, коли вона стане старшою.
Ці два різних об’явлення підкреслюють, що Бог знає, що найбільше піде на користь нашій вірі.