Написано Чоловік пішов, а наступного дня, після невеликої перевірки, Падре Піо пересвідчився, що історія, почута від цієї таємничої людини, правдива.
Отець Піо відомий тим, що під час молитви мав містичний досвід. Одним із них була несподівана зустріч із душею з чистилища.
Зустріч із душею з чистилища
Одного дня під час молитви на самоті Падре Піо розплющив очі й побачив перед собою старого чоловіка. Чернець здивувався, що в кімнаті є ще хтось. «Я не міг уявити, як хтось міг зайти у цей час у монастир, коли всі двері були зачинені», — пояснював він у свідченнях.
Намагаючись розгадати цю таємницю, капуцин запитав того чоловіка: «Хто ти? Чого тобі треба?» Той відповів:
«Отче Піо, я — П’єтро ді Мауро, син Ніколи, якого звуть Прекоко. Я помер 18 вересня 1908 року в келії №4 у цьому монастирі, коли тут ще був притулок для бідних. Одного разу вночі, лежачи в ліжку, я заснув із запаленою цигаркою, від якої загорівся матрац. Я помер від задухи та опіків і досі перебуваю в чистилищі. Мені потрібна одна Свята Меса, щоб мене звідси звільнили. Бог дозволив мені прийти і попросити тебе про допомогу».
Отець Піо втішив бідну душу словами: «Запевняю тебе, що завтра відправлю Святу Месу за твоє звільнення».
Меса за упокій душі
Чоловік пішов, а Падре Піо на другий день після невеликої перевірки зрозумів, що історія, яку він почув, — правдива і що одного дня 1908 року помер чоловік із таким ім’ям та прізвищем. Усе підтвердилося й о. Піо відправив Месу за упокій душі старого.
Це був не єдиний візит до Падре Піо душі з чистилища, яка просила його про молитву. Чернець казав: «Сюди (до монастиря) приходить стільки ж душ померлих, скільки й живих».
Багато разів душі просили відправити за них Святу Месу, наголошуючи на духовній важливості Євхаристії і того, як вона може скоротити час, який людина проводить у чистилищі, перш ніж досягти небесної слави.