Написано 
Навечір’я Всіх святих — чудова нагода підготувати розум і душу до майбутньої урочистості.
Ці традиційні католицькі гімни, що прославляють наших небесних заступників, допоможуть вам розвіяти тривоги вашого серця, дозволять зосередитися на молитві та благочестивих роздумах і дадуть можливість просто насолодитися багатством літургійного музичного спадку Церкви.
Sancti Venite («Святі, прийдіть»)
Цей євхаристійний гімн, що записаний у Бангорському антифонарії — латинському ранньосередньовічному рукописі, створеному, ймовірно, в ірландському Бангорському абатстві — вважається одним із найстаріших відомих католицьких гімнів. Він написаний приблизно у VII столітті, і, згідно з легендою, його авторами є не хто інший як самі ангели Божі. Як сказано у старовинному ірландському манускрипті An Leabhar Breac, вперше цей гімн пролунав у храмі святого Секундіна, який був дядьком святого Патріка, апостола і покровителя Ірландії. Його співали ангели, радісно вітаючи возз’єднання Секундіна з його святим дядьком на небесах.
Iste confessor Domini sacratus («Той святий сповідник Господній»)
Найдавніші версії цього гімну, який використовується у Літургії Годин у дні споминів святих сповідників, належать до VIII століття. Як свідчать старовинні рукописи, спочатку він використовувався у день спомину святого Мартіна Турського, єпископа та сповідника, і містив у собі згадку про його святиню — популярне місце середньовічних паломництв хворих. Поступово гімн поширився на літургійні спомини інших святих у чині сповідників, а не лише єпископів. У 1632 році Папа Урбан VIII, що активно займався ревізією церковних гімнів, опублікував оновлену його версію — Iste confessor Domini colentes — удосконаливши його латинський текст. Під час літургійних реформ 1964-1970 років гімн намагалися повернути до його первинного використання у Літургії Годин, але у дособорних літургійних практиках — наприклад, у Римському Бревіарії — він зберігає своє більш широке значення.
Sanctorum meritis («Заслуг святих прослава й радість»)
До літургійних реформ після Другого Ватиканського собору цей гімн, що міститься у Римському Бревіарії, використовувався на вечірнях у дні літургійних споминів святих мучеників. Його авторство приписують блаженному Храбану Мавру (780-856) — середньовічному письменникові, абату Фульдського монастиря і архієпископові Майнца. Він був автором численних духовних та поетичних творів, а також підручників для церковних шкіл. Серед його робіт зокрема виділяється «Про похвалу Святому Хресту» — твір у формі фігуратативних віршів, які могли читатися не тільки по горизонталі і вертикалі, а й хрестоподібно. Блаженний Храбан також увійшов до історії Церкви як автор багатьох гімнів, що входили до Римського Бревіарію.
Deus tuorum militum («Боже, Твого воїнства скарб і корона»)
Цей гімн амвросіанської традиції, точне авторство якого не відоме, походить із VI століття. Він був популярний на території сучасної Великої Британії і входив до двох видатних гімналів (збірок гімнів): Кентерберійського та Вінчестерського. Історично гімн був призначений для утрені та вечірні у дні споминів мучеників, а також мав дві різних мелодії для виконання у Пасхальний період та у Октаву Різдва Христового, під час якої відзначається спомин святого мученика Стефана. Текст гімну — це молитва зібрання вірних із проханням до Господа пробачити Його слугам гріхи у день небесного торжества мученика над насолодами світу та муками переслідувань.
Placare Christe («Христе, утіш слуг Твоїх»)
Ще один гімн за авторством блаженного Храбана Мавра, Placare Christe servulis, після реформ Папи Урбана VIII і до пособорних літургійних реформ 1964-1970 років використовувався під час утрені та вечірні урочистості Всіх Святих. Одна з популярних і сьогодні версій цього гімну належить отцеві Алессандро Сальволіні OFMConv (1700-1770). Він навчався музики у монастирі Сакро-Конвенто в Ассізі, протягом життя служив органістом і капельмейстером у різних італійських францисканських монастирях і здобув славу як талановитий і надзвичайно плідний композитор.