Святі воїни

Сьогодні — місяць повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 24 лютого армія Путіна перейшла кордон з Україною одразу в кількох областях, напавши на прикордонників, обстрілюючи аеропорти і військові об’єкти. Уже наступного дня окупанти почали наступ на Київ. Російські військові почали атакувати мирних мешканців і цивільні об’єкти. Україна чинить опір, як військовими силами, так і громадянською згуртованістю. У цей непростий час ми єднаємося у молитві за перемогу і за мир, а також за всіх, хто зараз захищає Україну.

Запрошуємо познайомитися зі святими, які служили у війську, залишаючись передовсім вірними воїнами Христа.

 

Фіванський легіон

 

Емблема Фіванського легіону

За свідченням св. Євхерія Леонського, до складу римського імперського легіону Legio I Maximiana входили виключно християни. Перекази можуть ґрунтуватися на тому, що легіон очолював св. Маврикій. Тривалий час легіон розташовувався у єгипетському місті Фівах.

За переказами, 285 року імператор скерував легіонерів до Північної Галії. Святий Маврикій і його воїни відмовилися виконувати наказ убивати християн, за що були покарані. Після повторної відмови 6000 легіонерів були страчені у місті Агаунумі, на території сучасної Швейцарії, тому їх вшановують також як Агаунських мучеників. Серед них: св. Маврикій, св. Флоренцій, св. Кассій, св. Віктор, св. Маллос, св. Гереон, св. Кандид, св. Ексуперій; свв. Фелікс та Реґула, що вшановуються як покровителі Цюриха.

Історичних доказів, які б доводили цей факт, таку чисельну страту, немає. Імовірно, йшлося про поділ легіону на менші підрозділи. Не викликає сумніву, однак, що християни служили в римській армії та постраждали під час гонінь. Саме тому підрозділ могли розформувати, тобто він зник, що для давніх авторів могло стати доказом мученицької смерті. За деякими дослідженнями, загинула одна когорта цього легіону, тобто 500 солдат.

 

Святий Марцелій

 


Марцелій і Касіян

Це римський центуріон, який відмовився складати жертви язичницьким богам, до чого був зобов’язаний з огляду на своє становище. Марцелій постав перед судом, його стратили як єретика і дезертира 30 жовтня 298 року.

На іконах святого часто зображають разом зі св. Касіяном, писарем. Він також був християнином і настільки обурився вироком суду, що відмовився записувати процес; він також прийняв мученицьку смерть.

 

Святий Севастіан

 

 

Він народився в місті Нарбоні (давня Галлія), а освіту здобув у Мілані. За імператорів–співправителів Діоклетіана і Максиміана (284–305) він був начальником придворної варти. Святий Севастіан користувався авторитетом і шаною, адже був людиною хороброю, сповненою мудрості, справедливою, розсудливою, вірною у службі.

Севастіян загинув мученицькою смертю. Допит проводив особисто імператор Діоклетіан, святого прив’язали до дерева і розстріляли з луків. Жінка чиновника Кастула, Ірина, прийшла вночі, щоби поховати святого Севастіана, але знайшла його живим і принесла у свій дім. Святий Севастіан згодом вилікувався від ран. Християни просили його покинути Рим, але він відмовився. Підійшовши до язичницького храму, святий побачив імператорів, що йшли туди, і публічно звинуватив їх в безчесті. Діоклетіан наказав стратити святого на іподромі. Севастіана вбили, а тіло його кинули у Клоаку Максима, міську стічну канаву. Святий мученик явився уві сні християнці Лукині і повелів їй взяти тіло і поховати в катакомбах.

 

Святий Юрій або Георгій

 

 

У живописі він зображується як воїн–вершник, що вбиває списом змія; це чинить його майже казковою постаттю. Але така людина насправді існувала, а дракон на іконах — це символ зла та сатани, проти якого насправді, за словами св. Павла, ми боремося (пор. Еф 6, 10–20).

Цей римський воїн, християнський святий мученик походив із Каппадокії. Георгій був сином римського офіцера Гіротонія та його дружини християнки Поліхронії. Він належав до близького оточення Діоклетіана, його батько був другом імператора. Під час гонінь на християн втратив усі посади. Мужньо прийняв смерть, відмовившись зректися своєї віри. Знаком святого став хрест святого Юрія.

 

Святий Франциск

 

 

Святий засновник францисканського ордену, якому Христос наказав «відбудувати Церкву», також спробував себе у ролі солдата.

Франциск прагнув бути відважним і шанованим лицарем, він вирушив на війну, яку його рідне місто оголосило Перуджі. У нього нічого не вийшло, адже він потрапив у полон. Згодом святий мав намір взяти участь у IV Хрестовому поході.

 

Святий Ігнатій Лойола

 

 

Ще один святий, у якого не вийшло стати військовим. 30–річний Ігнатій отримав поранення у битві під Памплоною та змушений був залишатися в ліжку протягом довгого часу. Тоді він почав читати Євангеліє та історії життя святих. Це стало початком його духовної мандрівки. Уже через рік Ігнатій залишив свого меча і лицарські обладунки у бенедиктинському абатстві Санта-Марія де Монсеррат у Каталонії, вирішивши стати воїном Христа.

 

Свята Жанна д’Арк

 

 

Не можемо не згадати у цьому переліку св. Жанну д’Арк. Вона, сільська дівчина зі сходу Франції, мала видіння, у яких їй було доручено врятувати Францію від англійського панування наприкінці Сторічної війни. Вона очолила французькі війська, і спочатку її діяльність принесла французам чимало успіхів та особисту славу самій Жанні.

Орлеанська Діва воювала проти англійців на боці майбутнього короля Карла VII; була схоплена бургундцями, союзниками англійців, і 30 травня 1431 року спалена на вогнищі в Руані «за єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу».

Одразу ж після її смерті з волі короля та за наказом папи римського розпочався реабілітаційний процес, який відбувався у Парижі та Руані в 1455–1456 роках і відновив добре ім’я Орлеанської Діви.

У 1920 році Церква оголосила Жанну д’Арк святою.

 

https://credo.pro/2022/03/195690

Опубліковано в news

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *