Написано В усіх нас бувають складні переживання. Коли бракує сил. Коли хвилювання здушують. Коли ніяк не знаєш, а що ж обрати. В такі миті Бог до нас найближче.
Боже, навчи мене довіряти Тобі все.
Бо мої постійні хвилювання — це лише свідчення моєї недовіри до Тебе.
Вияв того, що я постійно хочу применшити Твою владу своєю. Але чи робить це мене щасливим?
Неможливе в людини — можливе у Тебе. Це ж Ти повертаєш померлих до життя, осушуєш воду і перемінюєш її у вино. І скільки разів ці слова торкаються вух, а таки не доходять до серця. Щоби мати певність у кожній хвилині. Певність Твоєї підтримки і присутності.
Господи, як би мені зараз хотілось відчути Твою руку, як маленькій дитині, яка вчиться ходити. Її довіра до батьків — абсолютна. А все наше життя — це і є спроба навчитись ходити…
Коли відчуваю розгубленість, сум, страх, коли бракне повітря від болісних переживань — нагадай мені, що є речі, якими я не можу керувати.
Я знаю, Боже, що і Тебе болить кожен мій біль. Але він же лікує мене і зміцнює.
Коли я постійно планую, втискую у щільні графіки своє життя — Ти всміхаєшся, бо знаєш, як буде насправді.
Бо даєш лише те, що потрібно.
Боже, навчи мене хоча б трішки довіри. Бо моє життя — у Твоїх руках, і кому, як не Тобі, знати, як буде на краще.
І коли я беру забагато на свої плечі — нагадай мені, що Ти готовий взяти значно більше, а мені краще більше любити і довіряти.
https://credo.pro/2022/04/222263