Написано Піски нині називають пеклом на Донеччині
Раніше їхніми очима глядачі “5 каналу” бачили картину подій в Україні та світі. Тепер наші колеги вдягнули військовий однострій. Колишні і нинішні журналісти, продюсери, режисери та інші працівники “Твого Українського” в тяжкий для країни час змінили професію і пішли захищати Батьківщину. Кажуть, коли у твоєму будинку ворог, кожен українець має зробити все, щоб його вигнати. І люди з телевізора – не виняток.
“Нас восьмий день поспіль криють танки, “Гради”, “Васильки”. Мабуть, усе крім ядерної бомби. Так про ситуацію на Донеччині розповідає ексжурналістка “5 каналу”. А тепер речниця батальйону “Сармат” Ірина Шевченко. Піски нині називають пеклом на Донеччині, бо ворог має велику перевагу в артилерії. Фактично проти неї воює наша піхота. Ірина пригадує день перед вторгненням.
“24 лютого наш батальйон був у зоні бойових дій на Донецькому напрямку. Дата наступу русні весь час переносилася. І ми були готові як прийняти бій, так і розійтися спати. Мені запам’яталася фраза мого побратима, яку він сказав десь близько третьої ночі. Якщо вони зараз не прийдуть, то хай вже взагалі не приходять. Відверто, ми були шоковані, коли з’ясувалося, що замість наступати на Донеччині і Луганщині, русня накрила ракетами практично весь наш тил”, – розповідає речниця батальйону “Сармат”, журналістка “5 каналу” (2019-2021) Ірина Шевченко.
Після Могилянки на “5 канал”. Працювати журналістом міжнародного відділу Сашко Войтко прийшов 2009.
“За той період спогади дуже гарні. Дуже гарний колектив. Довелось і в закордонні відрядження трохи поїздити. Адже працював у відділі міжнародної інформації. І в офісі була робота цікава. Це була саме та робота, якою я планував займатися в житті і на яку я вчився”, – пригадує військовослужбовець ЗСУ, ветеран російсько-української війни, журналіст “5 каналу” (2009-2014) Олександр Войтко.
Але розповідав про політичні баталії в Європі чи природні катаклізми в Бангладеш Олександр до 2014 року. Активний учасник Революції Гідності після перемоги над режимом Януковича одразу пішов добровольцем на схід. 24 лютого Сашко вже знав, що має робити. Адже до можливого вторгнення з побратимами готувалися.
“В мене було підготовлено спорядження, був підготовлений тривожний наплічник, з друзями ми домовилися заздалегідь, що ми будемо робити у випадку такого широкомасштабного вторгнення”, – додав Олександо Войтко.
А от іншого нашого колегу, колишнього продюсера “5 каналу”, Олексія Берменка, війна застала не в Україні, а в польському Вроцлаві. Там чоловік мешкав і працював уже три роки.
“Спочатку це шок. Я знав, хто наш ворог, але я думав, що хоч крапля здравого глузду в нього є, і нападу не буде”, – запевнив військовослужбовець ЗСУ, продюсер “5 каналу” (2005-2019) Олексій Берменко.
Але напад стався. путінські воєнні злочинці підступно вдарили по цивільних та військових об’єктах. На початку березня Олексій повернувся до України.
“Є одна мотивація, що в твоєму будинку ворог, і ти можеш на це звичайно закрити очі, але він від цього не зникне. Оце і вся мотивація. В твоєму будинку ворог і потрібно зробити так, щоб його не було”, – зауважив Олексій Берменко.
Військовий стрій від перших днів вторгнення вдягнув і ексжурналіст “5 каналу” Андрій Ковальов – ексречник голови Верховної Ради, а тепер пресофіцер 112-ї бригади тероборони Києва, прийшов 2010.
“Ми готові були жити на роботі. Не знаю, може тоді так дійсно було. Але здавалось, що ми пишемо історію. Від того, чи вийдемо ми в ефір, залежить розвиток якихось подій”, – пригадує пресофіцер 112-ї бригади Сил територіальної оборони, журналіст “5 каналу” (2010-2014) Андрій Ковальов.
У липні 2013 Андрія Ковальова та ще двох журналістів “5 каналу” побили “беркутівці”. Це сталося під час акції жителів Врадіївки – села на Миколаївщині, де міліціонери зґвалтували жінку. Своє 24 лютого Андрій пригадує так.
“Я вийшов на ґанок нашої військової частини. Перед нами такий концерт Океану Ельзи. Кілька десятків тисяч людей охочих стати до лав Збройних Сил. В гарячу фазу оборони Києва формували бригади, формували батальйони. А потім командир бригади каже: ну, тепер нам треба пресофіцер. В умовах ядерної війни виживуть таргани і журналісти”, – сказав Андрій Ковальов.
Готовий був керувати дронами або сидіти в окопі. 24 лютого режисер монтажу служби новин “5 каналу” Юрій Ковцуняк провів в офісі. Але вже за два дні, як і десятки тисяч киян, захотів отримати зброю, щоб захищати свій дім від рашистів, які були на підступах до Києва.
“26 лютого я пішов в нашу сільраду. Думаю, зараз піду, отримаю зброю і піду в тероборону. Але я прийшов, там була дуже велика черга. Зброї вже не було. Я одразу пішов у військкомат. Мені було дуже стрьомно. Я так боявся, але думаю, буде що буде”, – наголосив військовослужбовець, режисер монтажу “5 каналу” Юрій Ковценяк.
З березня Юрій носить військовий стрій. Старший сержант на позивний режисер, як і інші наші колеги по цеху, поділився своїми думками про війну і перемогу. А ще про те, чи стався переломний момент у протистоянні українців проти російської навали. Та коли нам усім чекати на перемогу.
“Переломний момент наступив ще у перші тижні війни. Це сталося завдяки згуртованості, єдності. Ми побачили, що українці готові жертвувати здоров’ям, останньою гривнею, життям заради того, щоб вигнати звідси окупанта”, – акцентував Юрій Ковцуняк.
Олександр Войтко підкреслив: “Чи уже пройшов у війні глобальний переломний момент? Ну напевно він наступить тоді, коли Збройні Сили перейдуть уже до широкомасштабного наступу по всім напрямах”.
“Після перших боїв ми зрозуміли, що ми здатні його побороти. На Київщині, мені так здається, що тоді був психологічний момент, що ми цього ворога здолаємо”, – повідомив Олексій Берменко.
Ірина Шевченко підсумувала: “Я не знаю, коли закінчиться російсько-українська війна, але відпустку я собі запланувала на вересень. Піти у відпустку я можу тільки після перемоги. Тож орієнтовно наприкінці серпня я знімаю свій батальйон на параді Перемоги, а у вересні я сподіваюся, побачимося у Києві. Я дуже скучила за улюбленим містом. Слава Україні!”.
Ці люди – лише деякі з наших колег, хто одягнув військовий стрій. Чимало працівників “5 каналу” не мали змоги долучитися до зйомок, бо продовжують виконувати своє головне завдання – працювати на передовій, щоб наблизити нас до перемоги.
Ганна Рибалка, Микола Чеботарьов “5 канал”
Читайте також: Під свист мін та снарядів люди намагаються вижити: журналісти “5 каналу” побували в “гарячому” Сіверську
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
