Написано Жінки розповідають: вижити п’ять місяців в окупації допомагало саме виготовлення ляльок
У руках пані Ірини маленький дракончик. Це остання іграшка, яку вона із донькою зробила у тимчасово окупованій Каховці.
“Це те, що ми робили, поки були в окупації. З перших днів, коли вже пройшов той самий найперший шок, перших трьох днів, я почала робити для дітей, з того, що в мене лишалося: матеріали, набори для самостійного заняття творчістю”, – розповідає переселенка з Херсонської області.
Ірина за фахом ветеринар. Але у рідному місті мала свою творчу майстерню, у якій проводила майстер-класи для дорослих та дітей. З початком вторгнення зрозуміла, що треба захищати свідомість від тиску “русского міра”. Знайшла його у творчості.
“Я писала це у соцмережах, кому це було потрібно, ми зустрічалися. Почало теплішати, ми на дитячому майданчику почали збиратися з дітьми, під вишнею, ми ліпили глиною, ми шили з фетру іграшки, робили ляльки, і робили з шерсті”, – каже пані Ірина.
З тимчасово окупованої Каховки Ірина виїздила з донькою та мамою. Жінки розповідають: вижити п’ять місяців в окупації допомагало саме виготовлення ляльок. А ще підтримка друзів, які розділяли їхні погляди.
“Весь час от так підтримували одне одного. У нас було коло друзів, які вишивали тризуби, вдома, які не ховалися, але, звичайно, не виставляли це на показ, але це не для загалу, а як кажуть, щоб самому не зійти з розуму. Тому що все, що відбувалося, починаючи з 24 лютого, вже в 5 ранку вони йшли колоною біля нашого будинку”, – пояснює переселенка з Херсонської області Наталя Нелюбина.
Захоплення допомагало спілкуватися між собою людям, які фактично опинилися ізольованими від українського інформаційного простору.
“Найважче було, коли зник зв’язок зовсім. Не було ні телефонного зв’язку, ні інтернету, я навіть взяла навушники, думала впіймати якесь радіо, ми на 7-му поверсі жили, нічого. Ти розумієш, що тобі не їжа, нічого не потрібно. Ти не розумієш, що відбувається в Україні. Це тільки врятовує. Що ми якось згуртовуємося, що якісь у нас спільноти, ми одне одного підтримуємо, і тільки так можна там вижити”, – наголошує Наталя.
Однією з іграшок, яку потайки вивезли з Каховки, був отакий кудлатик. Його жінки подарували запорізьким волонтерам. У лапках він тримає символ Херсонщини – кавун. Майстрині кажуть: то оберіг і символ нескореності духу українців, які тимчасово опинилися у заручниках в окупантів.
“Вона тримає в руках кавунчика, з надією, що вже скоро вся Україна зможе скуштувати херсонських кавунів”, – сподівається Ірина.
Денис Розенков, Дмитро Дубіна, Запоріжжя, “5 канал”
Як повідомляв 5.UA, вранці 24 лютого росія розпочала повномасштабну війну проти України. По кількох військових об’єктах у Києві, Харкові та Дніпрі були завдані ракетні удари, а війська рф перейшли кордон під Харковом.
ЗСУ, всі спеціальні та силові служби держави були підняті за тривогою. Ворог почав інтенсивні обстріли підрозділів ЗСУ на сході – українська армія дає відсіч російським військам. В екстреному режимі працює Рада національної безпеки й оборони. Запроваджено воєнний стан. Україна офіційно направила позов проти російської федерації до Міжнародного суду ООН у Гаазі.
