Написано Цього року, попри велику війну, Мала академія наук має рекорд
Як розмінувати Україну швидко і безпечно – уже знає цей 17-річний хлопець. Нині Ігор показує свій квадрокоптер-міношукач, який може дистанційно шукати вибухівку. Ідея пристрою, який би допомагав очищати землі від російських сюрпризів, з’явилася в хлопця ще 2014-го. Тоді він проєктував роботи-павучки. Роки практики – і на міжнародних змаганнях Ігорю вдалося взяти першість.
“Коли дрон летить і детек’тує вибухонебезпечний металевий об’єкт, плата передає цей сигнал. Ця плата, яка в користувача, отримує і починає прораховувати програму за спеціальними алгоритмами, які я розробив координату об’єкта. Далі, якщо нам відома початкова координата і прорахована координата, ми просто передаємо саперам чітку мапу з позначеними координатами на ній”, – пояснює винахідник.
Ігор не сумнівається: з такою картою працювати саперам буде безпечніше і простіше. А згодом хоче створити ЗD мапу і штучний інтелект. Він має підказувати, як найкраще знешкодити конкретну знахідку.
“Зараз ми активно працюємо над створенням більшого з використанням агродронів та радарів замість металодетекторів. Щоб уже потім надати це нашим саперам”, – каже Ігор.
Нині Ігор – серед 50 найрозумніших дітей світу в нагороді Global Student Prize. А працював над собою юний науковець у лабораторії Київського політехнічного інституту. Сотні юних геніїв прибувають сюди, аби зробити власний винахід. Однак до кінця доходить один із десяти. І то не завжди, зізнаються наукові керівники.
“У науці від’ємний результат – це теж результат, тому ми просто показуємо, як це все робиться. Він не кинув, хоча було важко. Плюс, ви розумієте, був і COVID-19, і все таке, але ми продовжували працювати, це дуже сильно, це людина, яка буде йти до своєї мети. Я ним пишаюсь”, – наголошує асистент кафедри загальної фізики КПІ іми. Ігоря Сікорського Олег Козленко.
Пишаються в Малій академії й винахідником схеми видобутку біогазу. Його можна отримувати з органічних відходів і, зокрема, опалого листя, переконує Павло, а згодом використовувати в господарстві. Цим газом вдасться забезпечити місто, де живе понад 50 000 людей, запевняє хлопець. І вже має план.
“Це конкретно під кожне місто, тобто просто буде резерв, куди буде накопичуватись газ. У разі якихось непередбачуваних ситуацій, можливо газопровід переб’ється чи щось ще, буде якраз таки задіюватися резервне постачання. Тобто якийсь Житомир не буде залежний від Києва”, – пояснює переможець МАН Павло Вернидуб.
А тут манівці і працюють над своїми стартапами. Це найсучасніший в Україні бізнес-інкубатор для молоді. У цих стінах діти виготовляють прототипи своїх винаходів на 3D принтерах. А потім, обравши необхідні матеріали з бібліотеки, створюють їх тестову модель. Новітня лабораторія вже пів року пустує. Багатьом юним геніям довелось евакуюватись за кордон.
“Діти, які коли на перших етапах подавалися, мали ці проєкти, після подій 24 лютого багато з них трохи змінювали свої проєкти, тому що вони відчувають необхідність підвищувати обороноздатність країни, покращувати екологічний стан – це було видно з робіт дітей. Вони працюють не задля особистих перемог чи задоволення своїх амбіцій, вони поглиблено вивчають науку задля того, щоб використовувати це на потреби країни”, – зазначає комунікаційна менеджерка МАН Лєда Саражина.
Цього року, попри велику війну, Мала академія наук має рекорд. Понад півтори тисячі дітей узяли участь у захисті робіт, і аж половина отримали нагороди. Приєднатися до МАНу може кожен, хто фанатіє наукою. З ідеєю проєкту спочатку радять прийти до регіонального осередку Малої академії. Якщо ви пройдете до всеукраїнського етапу конкурсу – вам дадуть усе, аби розвинути стартап і вже згодом так само здивувати світ.
Оксана Паращак, Микола Чеботарьов та Ігор Костюк, “5 канал”
Дивіться також: Юні винахідники: львівські студенти розробили програму розпізнавання живого обличчя – як це працює
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
