Свистять не солов’ї, а ворожі міни: Первомайське розбите і спалене московитами, і тут ще живуть люди – сюжет (Відео)

Населений пункт, який розташований одразу за Пісками

Більше місяця росіяни майже щодня намагаються штурмувати Піски – населений пункт на в’їзді до Донецька. Частину селища окупанти зайняли, частину контролює українська армія. Навколо Пісків справжнє пекло. Ворог знищує села та рівняє їх із землею. У вогні Первомайське.

Типовий ранок селища неподалік пісків. Тут вже близько місяця свистять не солов’ї, а російські міни. Причому свистять і приземляються переважно вдень, руйнуючи все на своєму шляху. Якщо ворожа артилерія активізовується вночі, чекай штурму, каже боєць на псевдо “Абдула”.

“Вдень завжди ворог активніший, вночі біль-менш тише стає. Тому що дроном бачать менше, літо, зараз тепловізори не дуже добре працюють. Вночі буває артобстріл, якщо зранку буде наступ”, – каже боєць підрозділу Santa “Абдула”.

Селище Первомайське. Населений пункт, який розташований одразу за Пісками. Він наразі більше нагадує Піски – більша частина селища розбита, розвалена і спалена росіянами. Утім на відміну від Пісків, місцеві тут все ще чіпляються за життя у селі. У Первомайському досі працює магазин. З 9 до 16. Один. Другий розбитий вщент

“Страшно, а що робити? Людям треба, люди прибігуть, а зачинено. Тому знаю вже у цей час. Борошно купують, масло купують, чай купують”, – розповідає мешканка Первомайського Ніна.

І хоча людей на вулиці не видно, їх ще чимало залишається у селі, каже продавчиня Ніна. Навіть із дітьми. Хоча тут щодня “розбирають” чиюсь хату. І не одну. Будинку Ніни вже немає.

“Шукаю, куди б виїхати, тому що страшно, дуже страшно”, – додала Ніна.

Мешканець Первомайського Віктор зауважив, що в нього немає півхати і живе у підвалі. Чоловік чекає на вулиці знайомого на авто, якому передає пенсійну картку аби зняти пенсію та список того, що потрібно купити. Йому вже довелося один раз тікати від “русского міра” у 2014 з Донецька. Вочевидь, каже, поїде і звідси. Днями у його двір прилетів російський снаряд. Якби не горіх, за яким сидів, зізнається, ми б із ним сьогодні не розмовляли.

“Паркана немає,  немає нічого. Даху немає, все тече. Ну хай тече, коли завалиться, тоді я буду просити когось, щоб кудись вивезли. Там може вийти моя вівчарка, вона у підвалі зараз. Вона така налякана, що труситься вся”, – додав Віктор.

Армієць на псевдо “Фін” демонструє те, що залишилося від Пісків – селища у кількох кілометрах від Первомайки. Воно і раніше, визнає, було розбите. Але нині російська арта монотонно та по квадратах змішує усе із землею. Попри це частину Пісків контролює українська армія

“Десь ми там є, десь вони там є. Якщо ми говоримо про броню, вона підскакує, робить свою роботу, відїжджає, далі йдуть штурмові групи піхоти, точніше не так. Йде вогневий вал, йдуть невеличкі штурмові групи піхоти. В самих Пісках їхня техніка заїжджає туди лише разово, точково, і це не основне, чим вони роблять тиск. Основне – це вогонь артилерії, штурмові групи піхоти”, – наголосив “Фін”.

На вогонь російської артилерії відповідають українські Боги війни. Разом із добровольцями насипаючи російській піхоті та арті. Мінометник “Червонець” – доброволець Santa – підрозділу, який разом із армією тримає оборону Пісків – громадянин росії. На війну пішов 24 лютого у перший день повномасштабного російського вторгнення. Як воює російська армія, він знає добре. Сам, зізнається, був у її лавах у другій чеченській війні. Недовго. Бо саме на цій війні він зрозумів, що таке росія.

“Так вийшло. Там все стає зрозуміло. Коли ти знаходиш документи, місто, село кишлак, що его відбудували і потім заново розбомбили і це на мільярди доларів. Це дико. Там немає що робити. Там все продається і купується”, – запевнив “Червонець”.

Він не сумнівається у перемозі України. Так, каже, вона буде не завтра. І навіть, прогнозує, не цього року. Але точно буде. Так само точно, як після перемоги України не буде росії.

“Зараз залізний занавес, все розвалюється, подивіться – поля не засіюються, усе покинуто, настільки все стає убого, що, по-моєму, розберуть. Хтось части курил забере, щось фіни заберуть назад. Я на це дуже сподіваюся. У мене батько просто з петрозаводська. Я, грубо кажучи, фін. Хотілось би, подивимося. Ситуація покаже”, – підсумував “Червонець”.

З Донеччини, Ольга Калиновська, Сергій Клименко, Сергій Малін, “5 канал”

Читайте також: “Доброго” ранку від неадекватних сусідів: Сумщина зазнала майже 15 обстрілів рашистів 

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *