Написано 
Католики називають Діву Марію Царицею неба і землі і відзначають спомин Марії Цариці 22 серпня.
Чи міститься у Святому Письмі згадка про Неї як про Царицю?
Перш за все цей титул Марії пов’язують із Її Сином, Ісусом Христом, Новим Давидом і Царем неба і землі.
Давня традиція називати Марію Царицею сягає корінням часів царя Давида. У старозавітній монархії царицею у царстві Давида була мати царя. Царі мали багато дружин із державних міркувань та через людську слабкість, і жодну з них не називали царицею. Ця честь належала матері царя, чий авторитет значно перевищував авторитет усіх жінок, одружених із царем. Ветсавія виконувала таку роль при царі Соломоні. Відомо також про випадки, коли цариця-мати була регентом при неповнолітньому правителі.
Старий Завіт містить згадки про царицю-матір, наприклад таку: «Тоді Йоахин, юдейський цар, вийшов до вавилонського царя, сам він і мати його, і слуги його, і князі його, і скопці його, і вавилонський цар узяв їх, на восьмому році свого царювання» (2Цар 24, 12).
У царстві Давида цариця-мати вислуховувала благання людей і передавала їх на розгляд цареві. Таким чином, Марія і в цьому аспекті є Царицею, відповідно до традиції Давида.
Книга Одкровення також пише про Богородицю як про Царицю, що має на голові вінець: «І знамення велике видно було на небі — жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок. І мавши в утробі, кричить, мучившись від потуг пологових та болю родження» (Одкр 12, 1-2).
Це основні біблійні приклади, що вказують на Марію як на Царицю.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia