Написано Тисячу років тому мед називали стратегічним товаром
Поласувати смачним медом та почути історію розвитку бджільництва. А ще побачити, яким були в старовину вулики. У Національному музеї народної архітектури та побуту України організували низку заходів, присвячених бджільництву. Журналістка “5 каналу” Марія Марчук і мед куштувала, і на екскурсії побувала.
Наші предки не лише були добрими землеробами, а й бортництвом займалися. Це лісове бджільництво. Бортями називають вулики з колод. Звідси, власне, й назва ремесла. Про традиції збирання меду розповіли в музеї просто неба в Пирогові.
“Зараз дуже активний процес самоідентифікації відбувається в нашій державі. Ми дуже раді, що багато людей приходять сюди для того щоби поглибити свої знання, наситити себе тим, з чого розпочиналася Україна”, – пояснює гендиректорка Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Пов’якиль.
“Маємо пасіку сімейну, тож думаю, як воно було раніше. Найцікавіше вживу побачити, якого характеру в принципі були ці бортні”, – каже киянин Роман.
Тисячу років тому мед називали стратегічним товаром. Його купували й інші країни.
“Мед і віск, які везлись на територію Західної Європи, на територію Візантії, Костантинополя, нинішній Стамбул. І так само на територію арабського сходу. Цукор масово почали виробляти лише в 19 столітті. І основним продуктом, з якого виробляли різні солодощі, а виробляли якісь там хмільні напої, це був мед. Так само була дуже важлива продукція бджільництва, як виробництво воску, тому що електрика це тільки 20 століття. Освітлювати чимось треба в садибах”, – розповів екскурсовод, Національного музею народної архітектури та побуту України Вадим Назаренко.
Попри те, що мед нині не такий популярний, як за часів Київської Русі, українські бджолярі продовжують традиції минулих поколінь. Густу солодку масу із гречки, акації, липи та різнотрав’я можна скуштувати завдяки праці таких невтомних комашок.
Неподалік фотовиставка “Борть. Життя. Полісся”. Серед експонатів – знімки з експедиції на пасіку Київщини 1936-го року. Також світлини з архівів та фото документа про оренду вуликів.
Від історії – до етнопроєктів. На галявині музею просто неба дизайнерка з Маріуполя Катерина Потлова представила виставку жіночих портретів. Її приурочила до трьох серпневих свят – медового, яблучного та горіхового спасів.
“Я хотіла показати Україну через жіночі портрети, як країну багату традиціями та спадщиною, але в той час модною, сучасною та трендовою. Ми використовуємо саме ці атрибути, які використовувалися до цих свят. Люди робили обереги, оберегові букети з польових квітів, із маків”, – каже авторка проєкту “Ethno Fashion” та дизайнерка Катерина Потлова.
А ще лунав традиційний спів. Пісні свого села виконували колективи “Джерело” та “Калинонька” із Великої Димерки на Київщині. У березні пройти цей населений пункт окупанти не змогли.
Для охочих поласувати золотою масою та купити її влаштували ярмарок. Від історичного минулого меду відвідувачі дійшли до сьогодення.
Марія Марчук, Валентин Стрєльцов, “5 канал”
Читайте також: “Це вам не щі”: у Вінниці відбувся Фестиваль польової кухні імені Тараса Сича – що готували
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
