Написано 
Святого Людовика, короля Франції, часто називають взірцевим християнським монархом.
Однією з причин такого визнання було його надзвичайне милосердя до бідних.
З самого дитинства король був дуже милостивим до бідних та знедолених. Згідно зі звичаєм, куди б він не вирушав, 120 бідняків щодня могли досита поїсти у його домі, де їм пропонували хліб і вино, м’ясо або рибу.
Така прихильність до бідних зрештою спонукала короля взяти справу у власні руки. Він особисто мав переконатися у тому, що всіх потребуючих нагодували, перш ніж самому сісти за трапезу.
Під час Великого Посту й Адвенту кількість бідних зростала. Іноді бувало так, що король особисто прислуговував їм за столом — ставив перед ними їжу, відрізав шматки і сам давав їм гроші, коли вони йшли. У вігілії великих свят він чекав на бідних, перш ніж почати самому їсти й пити.
Святий Людовик навіть запрошував бідняків, калік і старих людей пообідати за своїм столом, ділячись із ними тими стравами, які їв сам.
Сучасні лідери можуть надихатися цим святим королем, який не лише наказував своїм людям годувати бідних, а й сам служив їм усіма можливими способами.