Польські “Krab” і німецькі “Panzerhaubitze”: з чим працюють українські артилеристи та в чому особливість західної зброї (Відео)

Особовий склад завжди знаходиться у безпеці, тому що є хороша броня для того, щоб зберегти життя та здоров’я особовому складу, відзначають військові

Артилеристи по всій лінії фронту працюють мало не цілодобово. Полегшують роботу новітні гаубиці, які Україні надали європейські партнери. Чим відрізняються установки від радянських і як з ними працюється українським оборонцям – дізнавалася журналістка “5 каналу” Євгенія Китаїва.

У гарному гуморі, хоч і помітно втомлені, українські артилеристи зустрічають журналістів біля ще донедавна небачених в ЗСУ самохідок із натівськими гарматами 155-го калібру. Всередині все відрізняється від радянської техніки – усі вузли автоматичні, з усіх боків електроніка.

“Тут командир гармати, ось його крісло і він спостерігає за всією процедурою заряджання, тобто він контролює особовий склад, йому максимально все згори видно і якщо номер обслуги, чи хтось помиляється, він одразу цю помилку виправляє, тобто він контролює весь процес”, – розповідає військовослужбовець Вадим.

А так працює польська самохідка Kram: просто під час інтерв’ю хлопці отримують ціль і поспішають по ній відпрацювати. Вихід на вогневу позицію, автоматичне наведення та постріли займають лічені хвилини.

На інших позиціях журналісти зустріли вже німецьку Panzerhaubitze 2000. Також повністю автоматична, точна і що важливо – добре броньована.

“Особовий склад завжди знаходиться у безпеці, тому що є хороша броня для того, щоб зберегти життя та здоров’я особовому складу. І бойова робота не займає багато часу, тобто 3-5 хвилин, тобто можна виконати кілька цілей і сховатися”, – пояснює військовослужбовець “Циган”.

Артилеристи зазначають – завдяки автоматиці працювати стало значно легше.

“Я дуже задоволений, тому що у неї працює система заряджання, вона заряджається сама. Тобто не треба носити снаряди, досилати їх, все працює самостійно, тобто нам лишається тільки закинути заряд, щоб зробити постріл”, – розповідає військовослужбовець ЗСУ “Циган”.

Окрема тема – снаряди. У поєднанні з сучасними гарматами, вони б’ють значно далі за радянські зразки і що найважливіше – постріли з них стають, по суті, снайперськими. Це дозволяє українській армії нарешті відмовитися від радянсько-російської доктрини накриття артилерію цілих квадратів, натомість бити точно в ціль.

“Нам не потрібно ризикувати особовим складом, технікою, щоб під’їжджати поближче, щоб дістати ту чи іншу ціль”, – пояснює військовослужбовець “Зубр”.

“Вона працює від GPS. Ти займаєш вогневу позицію, гаубиця вже знає де вона знаходиться і наводиться автоматично. Ти їй вводиш координати по яких будеш працювати, далі вона все робить сама”, – хвалиться військовослужбовець ЗСУ “Циган”.

Усі ці воїни раніше працювали на старих радянських системах. Проте, за ними не сумують.

“В 2С19 теж свої плюси були. Але все одно, до цих машин вже звикли і на них набагато краще. Це вже 21 століття, на них приємніше працювати, але і трохи складніше, бо тут багато електроніки, до цього треба звикнути і максимально у цьому розібратись”, – пояснює військовослужбовець ЗСУ Вадим.

Не лише стрільба, навіть пересування на цих САУ не можна порівняти із радянською технікою.

“Воно, як би, все ідентичне, але ці машини сучасніші і легші в експлуатації, тобто багато нововведень в цих машинах, які у наших майже не використовуються. Все автоматизовано і все зроблене для того щоб менша була нагрузка на екіпаж. Коли їдеш на ній, відчуваєш, що їде 60 тон, то відчувається що хороша машина”, – каже військовослужбовець Назар.

Окрім самих Артустановок, на озброєння української армії встають і командно-штабні машини, якими можна керувати цілою групою гармат.

“Вона обладнана системою “Топаз”, завдяки якій потрібно по-мінімуму людське втручання. Старший офіцер або командир батареї вводить ціль на комп’ютері машини і це все автоматизовано передається на вибрані ним на виконання завдань гармати і гармата після цього автоматично наводиться”, – розповідає український військовий “Зубр”.

Кожен артилерист знає, навіщо він тут. Найголовніше, кажуть – допомогти побратимам піхотинцям.

“Працюємо завжди, можна сказати 24/7, ніколи піхоту не залишаємо наодинці з ворогом, завжди їх підтримуємо, підтримували і будемо підтримувати”, – наголошує військовослужбовець “Циган”.

Євгенія Китаїва, Ганка Кудрявцева, “5 канал”

Читайте також: Військова допомога від США на 3 мільярди доларів: що   увійде до нового пакету

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *