Написано 
Праворуч — Артеміде Дзатті
Артеміде Дзатті все своє життя був вірний обітниці, даній Марії, що присвятить себе служінню хворим. Завтра, 9 жовтня 2022 р., на площі Святого Петра у Ватикані відбудеться його урочиста канонізація.
Артеміде Дзатті називають «прикладом доброго самарянина», оскільки він дав надзвичайне свідчення того, що таке любов до ближнього.
Святіший Отець, зустрічаючись із членами Салезіанської духовної родини, розповів про повчальні риси Артеміде Дзатті — про це пише Vatican News.
8 жовтня 2022 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції членів Салезіанської духовної родини, які прибули до Риму на канонізацію салезіянського мирянського співробітника Артеміде Дзатті. У своєму слові Святіший Отець виокремив чотири вагомі періоди із життя майбутнього святого, який показує приклад для наслідування у служінні бідним.
Свідчення сім’ї Дзатті
Папа Франциск пригадав про період життя Артеміде як мігранта. Він народився в Італії в маленькому селі в родині фермера. У дев’ятирічному віці хлопець улаштувався працювати робітником на ферму, щоб прогодувати сім’ю. Через бідність батьки Дзатті були змушені покинути Італію та переїхати до Аргентини, де 17-річний юнак познайомився із салезіанами і вирішив вступити до цього згромадження. «На жаль, багато мігрантів втрачали цінності віри, були занурені в роботу та проблеми, з якими зустрічалися. Але сім’я Дзатті, слава Богу, була винятком. У їхній сім’ї ніколи не бракувало участі в житті християнської спільноти, щирих стосунків зі священиками, спільної домашньої молитви, вони часто приступали до Святих Тайн», — зауважив Святіший Отець.
Спорідненість із бідними
Відзначаючи турботу Артеміде Дзатті про бідних, Папа назвав його родичем усіх бідних. У семінарії Артеміде доглядав за одним із хворих священиків і заразився туберкульозом, через що був змушений перервати формацію. «Туберкульоз, який вразив його у віці двадцяти років, здавалося б мав покласти край будь-якій мрії, але, завдяки зціленню, отриманому через заступництво Марії з титулом “Помічниця всіх християн”, Артеміде все своє життя присвятив хворим, особливо найбіднішим, покинутим і відкинутим», — зазначив Святіший Отець.
Наступні 50 років Дзатті працював медбратом, фармацевтом і директором лікарні. Його запам’ятали як надзвичайно працьовиту людину. Він вставав о четвертій ранку, щоб відвідати Святу Месу й зайнятися медитацією. Потім його день був заповнений обслуговуванням пацієнтів. Вечорами Артеміде читав духовну літературу, але, як зазначають свідки, завжди був у розпорядженні своїх пацієнтів, тому часто присвячував їм вечори. Артеміде Дзатті помер 15 березня 1951 року від раку.
Святіший Отець зазначив, що завдяки героїзму Дзатті в опіці над хворими у лікарнях, ці місця ставали місцями випромінювання Божої любові, де турбота про здоров’я стає досвідом спасіння. «Добрий самарянин знайшов у ньому серце, руки та любов, передовсім до незначних, бідних, грішників, найостанніших. Таким чином, лікарня стала “заїздом Отця”, знаком Церкви, яка хоче бути багатою дарами людяності та благодаті, житлом для заповіді любові до Бога і брата, місцем здоров’я як запоруки спасіння», — підкреслив Папа, вказуючи на покликання салезіан бути видатними вихователями серця. Це покликання в особі Артеміде Дзатті подає приклад самопожертви та глибокої єдності з Богом у молитві, яка оживляла його інтенсивну працю та невтомну готовність послужити на добро ближньому.
Оновлене життя, яке оживляє братерство
Ще один важливий період із життя майбутнього святого показує його як салезіанського мирянина-співробітника. У цьому контексті Святіший Отець процитував свідчення Артеміде Дзатті, у якому той розповідає про важкий перебіг туберкульозної хвороби, під час якої, у разі свого зцілення, пообіцяв Пресвятій Богородиці присвятити себе служінню бідним. Хвороба минула і розпочалася посвята. «Це відновлене життя вже не є його власністю: він відчуває, що воно все для бідних. Три дієслова: “повірив, пообіцяв, зцілився” виражають благословення та утіху, які торкаються життя Артеміде. Він живе цією місією в сопричасті зі своїми братами-салезіанами: він — перший, хто присутній під час різноманітних моментів спільноти, і своєю радістю та прихильністю оживляє братерство», — зазначив Папа Франциск.
Свідчення про заступництво
Відтак Святіший Отець вказав, що Артеміде Дзатті — це небесний заступник у молитві за покликання, розповівши присутнім про свій особистий досвід, коли він був провінційним настоятелем Товариства Ісуса. У цей період майбутній Папа дізнався про Артеміде та молився за його заступництвом про нові покликання до богопосвяченого життя у мирянському стані. Після цього у Провінції почали з’являтися нові молоді співробітники. «І тому я свідчу про цю благодать, яку ми отримали», — поділився Святіший Отець. На завершення він закликав членів Салезіанського згромадження бути вдячними за дар покликання до богопосвяченого життя, даючи молоді свідчення євангельського життя на служінні вбогим.