Написано 
«Я звертаюся з закликом до всіх людей доброї волі — про підтримку для пригнічуваних у Нікарагуа, країні мого народження, де переслідують Католицьку Церкву», — написала Б’янка Джаґґер, колишня дружина славнозвісного лідера «Rolling Stones».
«Я сподіваюся, що папа та католицькі очільники засудять диктатора Даніеля Ортеґу та його спільницю і дружину Розаріо Мурільйо за їхнє безжальне і непоступливе переслідування Католицької Церкви. З великим неспокоєм я бачу ескалацію безбожної війни режиму проти Церкви, єпископів, священиків, семінаристів, членів орденів та вірян», — сказано в заклику колишньої моделі й актриси, а нині — громадської діячки, яка бореться за права людини.
Б’янка Джаґґер закликає висловити підтримку єпископу Роландо Хосе Альваресу з Матаґальпи, який відкрито критикував порушення прав людини режимом Ортеґи, людини з простого народу, всюди любленого, а нині — в’язня режиму. Вона нагадує, що разом із єпископом заарештували чотирьох священників: Раміро Рейнальдо Тіхеріно Чавеса, ректора Університету Йоана Павла ІІ, Хосе Луїса Діаса Круса і Садьєля Антоніо Евґарріоса Кано, вікаріїв катедри св. Петра у Матаґальпі, а також Рауля Антоніо Веґу Ґонсалеса. Під арешт потрапили і двоє семінаристів, Дарвін Естейлін Леїва Мендоса і Мелкін Антоніо Сентено Секера, та фотограф Серхіо Хосе Сарденас Флорес. Їхнє викрадення було ескалацією «полювання на відьом» режиму Ортеґи проти єпископа Альвареса, яке розпочалося 4 серпня ц.р., коли їх захопили як заручників. Режим Ортеґи-Мурільйо відібрав у єпископа Альвареса можливість служити Месу в катедрі. Сили безпеки також заборонили членам групи виходити з дому, при цьому унеможливлюючи будь-кому зайти на територію будівлі, щоби принести їм їжу, напої чи необхідні ліки. Поліція оточила і заблокувала будинок, аж зрештою вдерлася всередину, забираючи більшість групи до в’язниці з лихою славою, а єпископа Альвареса вивезли у невідомому напрямку, нагадує Б’янка Джаґґер.
Уже понад два місяці єпископа Альвареса утримують в одиночному ув’язненні, тоді як священники, семінаристи і фотограф перебувають у в’язниці загального режиму. Тепер ще з’ясувалося, що чотирьом священникам висунуто фальшиве, але дуже небезпечне звинувачення у змові «для організації груп насильства з метою дестабілізації держави Нікарагуа і атак на конституційну владу». На них чекає процес, і виглядає мало імовірним, що вони дочекаються справедливості, — читаємо у зверненні діячки за права людини.
Б’янка Джаґґер додає, що основні стовпи нікарагуанської демократії — Католицька Церква і незалежні медіа — фактично знищені режимом Ортеґи-Мурільйо. Ортеґа звинуватив їх у спільництві в гаданому замахові на державний переворот 2018 року, що є безпідставним ствердженням, якого ніколи не вдалося підтвердити. Щоб утихомирити й залякати громадян, Ортеґа і Мурільйо розпочали безпрецедентну розправу зі свободою преси, закриваючи і конфіскуючи деякі з найважливіших незалежних видань у Нікарагуа, такі як El Diario, LA PRENSA, Confidencial, Canal 100 por Ciento Noticias i Radio Darío.
Б’янка Джаґґер нагадує, що 2018 року журналіста Анхеля Ґаону застрелили під час трансляції наживо протесту проти Ортеґи. За наступні чотири роки ув’язнено 11 працівників і менеджерів медіа (восьмеро з них залишаються за ґратами і сьогодні). Понад 140 журналістів примусили емігрувати, а державне телебачення Canal 12 підпав під ембарго і був змушений відкликати свою звичну програму трансляцій.
Війна Ортеґи і Мурільйо з громадянським суспільством призвела до свавільного скасування юридичного статусу понад 2250 неурядових організацій у межах широкомасштабної чистки суспільства, зокрема кількох релігійних організацій, які надавали підтримку найбіднішим групам населення.
У в’язницях перебувають понад 200 політичних в’язнів, які є жертвами тортур, а від 16 липня вигнано 18 черниць — Місіонерок Любові, ордену, заснованого Матір’ю Терезою з Калькутти, — тільки тому, що вони засудили жорстокість режиму Ортеґи і висловилися за свободу і демократію.
Внаслідок переслідувань Церкви один із найвідоміших і найбільш люблених ієрархів, єпископ-помічник Сильвіо Хосе Баес із Манагуа, був примушений покинути країну, а о. Едвін Роман мусив утікати, щоб жити у вигнанні у США. Загалом семеро священників перебувають у в’язницях. Незліченна кількість інших духовних осіб мусили втекти з Нікарагуа.
Після загального мирного антиурядового протесту у квітні 2018 року Ортеґа пішов атакою на всі сили спротиву, а його режим стає щораз жорстокішим. Від часу протесту майже 400 нікарагуанців убито внаслідок державного насильства, що засвідчили авторитетні міжнародні організації з прав людини, які ствердили, що режим Ортеґи чинить злочини проти людства.
«Я б хотіла закликати керівників Церков в усьому світі, щоб їхні голоси було чутно і щоб вони висловили підтримку й солідарність зі всіма гнобленими мешканцями Нікарагуа. Тут кояться неймовірні злочини. Ми не можемо дозволити, щоб гинули наступні невинні люди. Режим перетворив Нікарагуа в поліцейську державу. Переслідування й ненависть режиму до Католицької Церкви — необґрунтовані й морально осудні. Я розумію величезну відповідальність, яка лежить на плечах кожного католицького лідера в ці тяжкі і складні часи. Нікарагуа — маленька і зубожіла країна; але ми — народ, який просто прагне жити в демократії, де би панували справедливість і верховенство закону. Я публічно звернулася до Папи Франциска з проханням, щоби Святіший Отець висловився по стороні Католицької Церкви в Нікарагуа та засудив жорстокі переслідування з боку Ортеґи. З повагою також закликаю всіх кардиналів, єпископів, священників і вірних підтримати нікарагуанську Католицьку Церкву, а особливо єпископа Альвареса, ув’язнене духовенство і невинних політичних в’язнів. Я вірю, що католицька спільнота може зробити більше. Прошу про молитву, а також про жертвування Святих Мес у цьому намірі. Ми повинні дати знати про себе і зробити все, що людям під силу, щоб покласти край цим переслідуванням», — написала Б’янка Джаґґер.
Народжена 1945 року в Нікарагуа як Б’янка Перес-Мора Масіас, вона є засновницею, головою і генеральним директором «Bianca Jagger Human Rights Foundation», Послом доброї волі Європейської ради за скасування смертної кари та членом Ради виконавчих директорів «Amnesty International USA».