Написано 
Роздуми до Слова Божого на свято святого євангеліста Луки
Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти. (пор. Лк 10, 1)
Ці слова дуже влучно передають суть життя християн, які живуть щоденними справами. Господь наділив нас своїми дарами, як природними (наприклад, інтелектуальні чи фізичні здібності), так надприродними, що випливають із Його Святих Таїнств. Він посилає нас у світ: туди, де ми живемо, працюємо, навчаємось. Наше завдання — розпізнавши у Божому світлі ситуації, в яких ми знаходимося, використовувати отримані дари для добра людей і слави Божої.
Проте на цьому ще не кінець: Він обіцяв сам прийти туди, де ми зараз за Його волею і велінням знаходимося. Цей прихід Христа — не задля контролю й не лише у день кінця світу. Йдеться про те, хто саме має поставити останню крапку в кожній справі. Бо хоч би наскільки самовіддано ми виконували те, що нам доручене Господом, — слід пам’ятати, що Він має прийти і довершити наші справи.
Ці слова важливі, оскільки активну людину часто паралізує бажання ставити свою крапку як останню… Аби вберегти себе від цієї спокуси, варто використовувати дар переживання Євхаристійної Жертви: варто в неї занурювати довірене нам, щоби благодать Переможного Христа очищувала, благословляла, спрямовувала до Вічності те, чим ми так жертовно зайняті.