Написано Бойові медики проводять евакуацію поранених навіть під ворожими обстрілами
На Донеччині ворог не припиняє своїх атак і спроб штурмувати українських армійців, аби прорвати лінію оборони. Бійці витримують пекельні бої. Щоправда, не без втрат. Бойові медики докладають титанічних зусиль, аби врятувати кожного пораненого армійця. Одну з таких евакуацій бачила журналістка “5 каналу” Євгенія Китаїва.
“Бувають такі дні, що доводиться виїжджати по кілька разів на день і забирати за один раз не одну і не дві людини”, – розповів бойовий медик ЗСУ Сергій.
Такі важкі дні для бойового медика Сергія тоді, коли російські окупанти намагаються йти на штурм. А ворожі атаки нині – це буденна справа. Його підрозділ тримає оборону на Бахмутському напрямку. Це найгарячіша ділянка фронту на Донеччині.
“Важко, звичайно. Бо коли ти виїжджаєш, думаєш не тільки про своє життя. Ти чудово розумієш, що тобі треба зберегти життя інших. Хлопці чекають. Якщо ти не виїдеш, то хто тоді виїде? Хто тоді зробить твою роботу? Ніхто”, – каже бойовий медик Сергій.
Медик з екіпажем, часто під обстрілами, їдуть евакуйовувати поранених. На полі бою та й в дорозі, яка під постійним ворожим вогнем, надати домедичну допомогу складно, зупинити машину неможливо, бо вона навіть в русі – мішень для окупантів.
“Хоча б вивезти в умовно безпечне місце. Чому кажу умовне – тому що в нас зараз тут безпечних місць немає. Взагалі”, – пояснює бойовий медик.
І в такому умовно безпечному місці бойовий медик береться за роботу. Поранені бійці часто просять про речі, які зробити Сергій не може. Каже, у боротьбі за життя доводиться людям робити боляче.
“Попустіть мені джгут. А ти розумієш, що ти його попустити не можеш. Поранення таке, що ти бачиш, якщо банально відкрутиш на півоберта, то ти людину можеш вбити”, – розповідає Сергій.
Спілкуємося із Сергієм в одній із розтрощених будівель. У цьому селі не вціліло жодної. Постійно чути сильні вибухи. Хлопці пояснюють – піхотинці вступили у бій. Вже за дві години бою медик отримує завдання забрати трьох поранених бійців. Доки їх побратими доставлять до точки евакуації, медик з екіпажем планує маршрут.
Хлопці готують евакуаційну машину. Встановлюють ноші для поранених. Тільки надходить команда на виїзд – рушають.
Дуже рідко евакуація відбувається за планом. Тому екіпаж медиків має бути готовим до всього. Так сталося і цього разу. Під’їжджаючи, медики помітили, що ворожа артилерія б’є саме по тій точці, де вони мали забрати поранених.
Медики вирішують не чекати і не відкладати евакуацію через обстріл. Він може тривати годинами, хтось із поранених може не дочекатися.
Вже за 15 хвилин евакуаційна машина повертається із трьома пораненими. Піхотинці після важкого бою. Брудні, стомлені і з ворожим свинцем у тілі.
Медик швидко знімає бронежилети бійців. Розрізає одяг, аби побачити рани, і накладає пов’язки одну за одною. Поранення не важкі. Осколки у м’яких тканинах.
Вже за лічені хвилини під’їжджає машина, яка повезе поранених у шпиталь.
Ця евакуація для Сергія вже завершена. Він вивіз і передав бійців далі. Але вона не єдина цього дня. Ще двоє піхотинців сподіваються на його приїзд. І він приїде, бо знає, що на нього чекають.
“Я не знаю, як я свою роботу роблю. Просто звик до цього. Людина до всього звикає, але до таких умов, мабуть, психологічно дуже важко звикнути. Ну, іноді заспокійливе п’ю”, – каже бойовий медик Сергій.
Євгенія Китаїва, Ганка Кудрявцева, Сергій Малін з Донецької області, “5 канал”
Читайте також: Я не вірила, що виживу: історія військової медикині з “Азовсталі”, яка пережила російський полон
Підтримайте журналістів “5 каналу” на передовій.
Дивіться також відео на тему:
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
