Написано Корона, Маріє, для Тебе не заважка. У цій короні ми бачимо Тебе щодня: коли шукаємо нове помешкання, час лише для нас, способи, як не занедбувати дітей… Бо Твоє царювання — це приклад смирення і служіння.
Я б охоче назвав цю частину Розарію «переможною». Ці таємниці тривають і є великою втіхою, особливо тоді, коли я розчарований собою та Церквою.
Господи Ісусе, коли з’являється спокуса осуджувати себе, бо знову вилізла нагору якась моя слабкість і я з великим задоволенням прирік би себе на вічне прокляття — я нагадую собі про те, що Ти зробив. Ти відкупив мене разом з усією тією гидотою, яка повертається до мене. Ти зробив усе заради людини. Інакше у цьому не було б потреби.
Такий розмір Твоєї любові — вона виходить далеко за межі мого розуміння. Ця любов проявляється у Воскресінні, яке стало несподіваним, кажучи по-земному, нокаутом для зла і сатани. Ця любов каже мені, що Ти хоч і вознісся, все одно зі мною, до кінця. Також каже: «Іди і проповідуй, бо маєш від мене дар — Святого Духа». І, нарешті, ця любов коронує таку близьку постать, без якої все це здається неможливим, — Марію, і дає нам Її як єдину у своєму роді заступницю.
Дякую Тобі за те, що Твоя любов до мене не має ліміту — також у вимогливості, бо ці таємниці — не лише захват від єдності Пресвятої Трійці, а й завдання. Світ чекає на цю любов, зокрема малий світ — мої близькі. І Ти посилаєш мене саме до них. Дякую Тобі!
Таємниця 1. Воскресіння Ісуса Христа
Якщо Ти не воскрес, то нема чого вірити. Тоді ніщо не має сенсу. Я усвідомлюю важливість цієї таємниці і часто розвертаюся на 180 градусів. Вона легко вислизає крізь пальці, бо суперечить будь-якій раціональності. Вона ніби вбудована в земну реальність — і така небесна. Тим більше мене не дивують ангели — небесні посланці, які так просто сидять у гробниці.
Ми тут по-людському робимо своє, намагаємося якось організувати своє життя і часто аж по роках розуміємо сенс різних наших хрестів. Бачимо нашу історію повністю.
Ти знаєш мене, Ісусе. Знаєш, що духовність Страстей підкорила мене. Дякую Тобі, що завдяки Твоєму Воскресінню я можу бачити хрест у повноті. Не як вимушену жертву, а як самопожертву свого Я на шляху до святості.
У цій таємниці Розарію я також дивлюся на Твоїх учнів. Вони мають чекати на Тебе в Галілеї. Мають повернутися туди, де познайомилися з Тобою. Ти знаєш, що мені нелегко повертатися до джерел, але я мушу це зробити заради близькості з Тобою — нагадування собі, як це було на самому початку, ще коли мої гріхи, помилкові уявлення чи дивні очікування в стилі «а ми сподівалися» не відділяли мене від Тебе. Дякую, Ісусе, що маю куди повертатися.
Таємниця 2. Вознесіння Ісуса Христа
«Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт 28,20). Ці слова чи не найсильніше закарбувалися в моєму серці 15 років тому. З ними асоціюються конкретні образи людей, які з’їхалися на реколекції з багатьох куточків країни і просто чувають у тиші, маючи перед собою цю обітницю, що заспокоює і мобілізує водночас.
Дві тисячі років тому ці самі слова звучали у вухах перших учнів. Вони теж вдивлялися. Це теж було своєрідне чування, з якого їх вирвали аж тільки «мужі в білій одежі».
Я чую в цій таємниці ще інші слова, так конкретно переказані св. Марком: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому творінню» (Мк 16,15). Це навіть не перше, а єдине завдання Церкви, тобто моє.
Твоє вознесіння нагадує мені, Ісусе, куди мають бути спрямовані всі мої дії. Я маю євангелізувати, а якщо треба — то й словами, як сказав класик.
Таємниця 3. Зіслання Святого Духа.
Маріє, Ти вже знала, що означає мати Святого Духа. Тепер цей Дух огортає новонароджену Церкву, а Ти, Його Наречена, можеш брати в цьому участь ще тут, на землі. Учні, які на горі Вознесіння могли навіть засумніватися, йдуть тепер проповідувати Воскреслого.
І як можна сказати, що бодай на цьому світі це моя заслуга? Твій Святий Дух, Ісусе, береться за мій страх і такі-сяке вміння, а потім грає симфонію. Дякую Тобі, що дозволяєш мені відчувати цю симфонію не самому, а у спільноті — серед різних мов, характерів, способів дії. У такому різноманітному середовищі, як Твоя новонароджена Церква, яка по П’ятдесятниці робить свої перші кроки на вулицях Єрусалима, а потім — іде по всі краї землі й говорить багатьма мовами.
Святий Духу, дякую, що Ти приходиш до мене у подружній, сімейній спільноті — в моїй маленькій Церкві, а також у великій. Ти перебуваєш у ній постійно, навіть якби наші гріхи були, як багрянець.
Таємниця 4. Внебовзяття Марії
Бог розкриває свої обійми, щоби прийняти Тебе, Маріє, причому і з душею, і з тілом. Ти вже не тільки тиха товаришка Церкви, що народжується, — а Цариця ангелів, які, між іншим, невпинно і невловимо присутні в цій таємниці.
Мамо, Ти й надалі єдина в своєму роді, як була на землі. Непорочна, сповнена благодаті, турботлива, але прозора, бо вказуєш на Сина. У Небі Ти теж унікальна. Бог приготував Тобі місце Цариці. Тепер Ти можеш дбати про всіх, бо заповіт із хреста нарешті знайшов свою повноту. Немає значення, де я перебуваю і що роблю, — Ти пильнуєш мене.
У цій таємниці на вервиці остаточно закінчується земна реальність. Твоє Внебовзяття — останній розарієвий акт того Божого напруження між землею і Небом: нечуваного, бо пов’язаного з фізичною присутністю Бога на землі. Все звершилося. Бог мене спас, а наприкінці не забув про ту, що сказала «fiat».
Таємниця 5. Коронування Марії на Царицю неба і землі
Кажуть, що цариця може бути тільки одна. Що це, власне, означає, що Ти — Цариця? Яке Твоє царювання? У цій таємниці ще більше запитань, ніж у попередній. На землі я маю земний образ володаря — спотворений людською слабкістю, бажанням влади й багатства. Яке ж це все нікчемне в перспективі Неба і Твого царювання, що є постійним служінням!
Парафразуючи Твої слова з Magnificat — ось бо віднині благословляють Тебе всі покоління. Бог зглянувся на Твою покору, підняв угору смиренну. Ця корона не заважка для Тебе, вона показує: що більше вивищення, то більше служіння. Саме в цій короні ми бачили Тебе, коли ввіряли своє подружжя, співаючи наприкінці шлюбної Меси «Ось Мати Господа» або, коли віддавали Тобі наших дітей на Ясній Горі. І в цій короні ми бачимо Тебе щодня, коли шукаємо нове помешкання, час тільки для нас, способи, як приділяти дітям увагу.
А Ти відповідаєш: «Зробіть усе, що Він вам скаже». І ми віримо, що Ти розмовляєш про нас з Ісусом. Дякуємо Тобі за те, що Ти є. І до побачення, Маріє.
Читайте також:
Розарій на понеділок. Молитва, повна прихованих скарбів