Написано 
Собор Литовської Православної Церкви на своєму засіданні 20 жовтня 2022 р. у храмі Всіх святих (Рига) постановив проголосити автокефалію, тобто повну незалежність.
За ухвалення цього рішення проголосували 160 учасників зібрання; «проти» був один голос. За Собор прибули священники на чолі з митрополитом Ризьким і всієї Литви Александром Кудряшковим, а також представники мирян. Порядок денний містив два пункти: звернення до московського патріарха кіріла з проханням уділити ЛПЦ статус автокефальної церкви, і внесення відповідних змін до раніше чинного Статуту ЛПЦ. Лист із проханням на адресу патріарха московського і всієї росії має характер сповіщення, це необхідний момент для гарантування канонічного характеру відділення від московського патріархату і уникнення звинувачень у схизмі.
Це рішення Собору литовського православ’я пов’язане зі змінами, які 8 вересня ц.р. парламент Литви вніс до положення про Литовську Православну Церкву. Відповідно до цих змін ЛПЦ повинна діяти незалежно і самостійно. До цього часу ЛПЦ була частиною московського патріархату на правах широкої автономії. Коментуючи те рішення парламенту, президент Литви Еґілс Левітс заявив, що коли воно набере чинності, «припиниться всілякий вплив або влада московського патріарха над нашою Православною Церквою». І додав, що «відмова від будь-яких зв’язків із Москвою — важлива для наших православних, для всього литовського суспільства і для нашої національної безпеки».
Сама Литовська Православна Церква досить довго не давала жодних коментарів щодо цієї теми, і тільки 9 вересня, після рішення парламенту, оприлюднила заяву, закликавши своїх вірних зберігати спокій та дотримуватися законів. Заява підкреслила, що нові приписи не стосуються питань віри, догматики, традиції та інших суттєвих питань, і по суті не зміниться нічого у житті віруючих. Цим було дано зрозуміти, що ЛПЦ погоджується з прагненням уряду країни до самоврядності (автокефалії) цієї помісної Церкви.
На засіданні 22 вересня Рада міністрів Литви зобов’язала міністра юстиції Яніса Борданса повідомити патріарху кірілу від імені державної влади про зміни, ухвалені парламентом у положенні про ЛПЦ, а Церква має внести відповідні зміни у свій Статут до 31 жовтня.
Рішення литовського парламенту і навіть заявлене наприкінці серпня прагнення такого рішення викликали велике незадоволення російської православної церкви, яка відгукнулася про ці плани литовців як про «брутальне втручання світської влади у внутрішні церковні справи». Радник патріарха протоєрей Ніколай Балашов заявив, що, ухвалюючи нові приписи, уряд у Ризі вчинив гірше, ніж у Середньовіччі. Речник московського патріархату владімір лєґойда заявив, що поки до москви ще не надходили ніякі прохання про автокефалію.
Крім ЛПЦ, більшість якої становлять росіяни, що мешкають у Литві, там діє значно менша за чисельністю Литовська Автономна Православна Церква, яка підпорядковується безпосередньо патріархові Константинопольському.
Сам же Екуменічний патріарх Константинополя Варфоломей І укотре висловив уболівання з приводу позиції предстоятеля російської православної церкви кіріла щодо вторгнення росії в Україну.
«Для кіріла було би краще, якби він, замість підтримувати війну, пішов зі своєї посади», — сказав він у розмові з журналістом американського порталу «The Pillar» Почесний голова світового православ’я, яке налічує понад 300 млн вірних, визнав, що війна, яка триває «між православними», болісно його вражає.
«Іще болючішим для нас є той факт, що московський патріархат зайшов так далеко, аж піддався політичним амбіціям російської федерації, підтримав і нібито поблагословив це жорстоке вторгнення та безпідставне кровопролиття», — підкреслив патріарх Варфоломей.
Він нагадав, що «багато разів засуджував агресію і насильство», а також «гаряче і по-братньому» закликав московського патріарха відмежуватися від політичних злочинів його держави, навіть якби це означало його зречення патріаршества. Почесний глава православних підкреслив, що надалі сподівається на розв’язання труднощів і напружень між москвою і Константинополем.
Фото: храм Усіх святих, Рига. Джерело: Вікіпедія