Колишня ув’язнена з Аушвіца: у світі точаться 49 війн, а ця остання — найжахливіша

Здається, ніби світ не чує цього волання про мир, яке немовби «голос у пустелі».

Не закінчуються жорстокості, причому так близько біля нас, — сказала Ватиканському радіо Vatican News Едита Брук. Вона прокоментувала міжрелігійну зустріч на молитві про мир, що відбулася 25 жовтня 2022 р. в Колізеї під гаслом «Волання про мир».

Едита Брук — угорська єврейка, яка мешкає в Італії. Вона — одна з останніх свідків Голокосту, колишня бранка концтабору Аушвіц (Освенцім). Уже два роки її поєднують близькі стосунки з Папою. Він навіть відвідав Едиту в її римській квартирі. А на молитві в Колізеї саме вона вітала його від імені учасників міжрелігійної зустрічі. «Це дружба двох людей, стурбованих долею світу», — каже 91-річна на сьогодні письменниця.

Едита Брук підкреслила, що її непокоять усі трагедії нинішнього світу, всі 49 воєн, що точаться нині у світі. Але, як визнала ця непересічна жінка, особливо її жахає та відхлань, що розчахнулася в Європі вісім місяців тому, і становище молоді. Вже понад 60 років вона працює саме з молодими людьми, розповідає їм про свою трагедію; а тепер та сама молодь бачить «щось потворне і неймовірне».

«Хоча це й не подібне до Шоа, однак для мене переживання цього нині є чимсь незносним, — каже жінка. — Мені прикро передусім з огляду на молодь, яка вперше в своєму житті бачить війну і змушена дивитися на цю людську жорстокість. Складно передбачити, як сильно пораненими вони вийдуть із цього досвіду. Я боюся, що вони можуть втратити надію, віру в майбутнє. Мені прикро, бо я сама колись це пережила, а тепер вони це бачать на власні очі. Це страшно. Але молоді люди не можуть втрачати надію. Навіть у якнайбільшій темряві є трохи світла, можна знайти трохи людяності, яку кожен з нас повинен у собі розвивати з дня на день, щоб не давати підживлення злу, яке в нас є».

 

Опубліковано в news Позначки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *