Написано 
Сайт CREDO — проєкт благодійності, існує за кошти, які нам переказують читачі та жертводавці. Але бувають такі потреби, коли про себе можна подбати в другу чергу…
Ось, наприклад, збірка на 20 бронежилетів для наших захисників. Нещодавно вона завершилася, і ми розмовляємо про цю акцію з о. Романом Лабою OSPPE. Пропозиція, каже священник-паулін, вийшла від головного редактора сайту CREDO.
— Отець Микола Мишовський запропонував, щоб ми спільними зусиллями забезпечили бронежилетами наших воїнів, скільки зуміємо. Порахували, подумали, вирішили робити двадцять. Десь понад місяць тому розпочали збірку на сайті.
— Чому ця пропозиція була скерована саме до Вас?
— Тому що ми з парафіянами, нашими парафіянами-волонтерами, на одному з підприємств (назву не буду говорити заради безпеки) виготовляємо бронежилети майже з перших днів відкритої війни. З першого тижня війни — точно. Шукали благодійників, самі робили збірки; люди дуже охоче на це жертвували. Готові вироби (понад 160 жилетів) роздавали нашим солдатам, переважно безкоштовно.
— Про Бровари ми писали — як ви служили теробороні, готували «смузі», провідували хворих під обстрілами… У вас вельми заслужена парафія!
— Саме тому о. Микола звернувся до мене. Ми виготовили 20 плитоносок, 20 бронежилетів класу 4+. Це бронежилет, який «тримає» калібр 5,45 і 7,62 — стандартний бронежилет для воїнів на позиціях, на постах, бо штурмові війська, скажімо, спецназ чи розвідка мають полегшені бронежилети — їм потрібно багато рухатися, бігати. А такі звичайні бронежилети, зразу з розгрузками, — те, що ми виготовляємо. Ці двадцять уже довезені нашим військовим, зокрема, до 66‑ї бригади, на Херсонський напрямок, на південь. Хлопці щиро вдячні, моляться за добродіїв. Я також щиро вдячний і дякую за цю співпрацю всім читачам CREDO, всім, хто допоміг у цій справі, зокрема — отцю редактору Миколі Мишовському.
— Цей збір тривав довгенько і ніяк не міг завершитися, не було повної суми. А після того «ППОнеділка», коли були масовані обстріли по всій Україні, раптом кошти з’явилися і навіть трохи перевищили потрібну суму…
— Так, деякі події — на жаль, драматичні, — але пришвидшують нашу участь і дуже виразно стимулюють наш внесок у перемогу! (сміється)
— Що Ви хотіли б за цієї нагоди сказати читачам сайту CREDO?
— По-перше, хочу сказати, що кожний внесок — вагомий. Ми звикли мислити глобальними масштабами: мовляв, ну що там мої 20 гривень кому допоможуть? Але якщо тисяча людей скинуться по 20 гривень — буде 20 тисяч! І тому я заохочую не нехтувати навіть найменшою можливістю допомоги. Пам’ятаємо євангельський приклад вдови, яка дала, що могла, — однак дала від усього серця, хоч і зі свого недостатку…
По-друге, я хотів би заохотити всіх до того, щоб кожен на своєму місці, там, де він є, робив свою роботу якнайкраще. Це насправді прискорить нашу перемогу!
По-третє, нагадую про звичайну розсудливість. Один із найвідоміших творів ранньої Церкви, «Дідахе», з апостольських часів, і повчання св. Василія Великого говорять про пожертву так: «Нехай ця милостиня спітніє в твоїй руці». Що це означає? Це означає: дуже добре подумай, куди жертвуєш, щоб це не було легковажно, щоб не пішло на вітер. Я однозначно закликаю жертвувати, перевіряючи і вимагаючи звітів. А також — жертвувати тим, кого ви знаєте, з ким співпрацюєте, хто поруч, наприклад, у парафії. Це однозначно зменшує ризики втратити кошти ні на що.
Йдімо разом до Перемоги!
