Написано До другого читання на понад 6,5 мільярдів збільшили бюджет “Укравтодору”, а ще понад 1,5 мільярда докинули на телемарафон “Єдині Новини” та канали FreeДом та “Дом”
Вчасно та навіть із випередженням графіка. Напередодні народні обранці ухвалили кошторис на 2023 рік. Бюджет країни, яка воює, нардепи ще називали бюджетом перемоги. Абсолютний пріоритет фінансового документа – безпека та оборона, на неї заклали половину бюджету. Інша ж половина – на решту – від соцзахисту, медицини та освіти до ліквідації наслідків російської агресії. І її уряд планує закривати за рахунок міжнародних партнерів. Бо у кошторисі – величезна дірка на 1,3 трильйона гривень – рівно половина загальної суми бюджету. У проблемах та математиці основного фінансового документа на 2023-ій – розбиралася журналістка “5 каналу” Ірина Сисак.
В рекордно швидкі терміни і з рекордними дефіцитом та видатками на оборону. Парламент ухвалив кошторис на 2023-ій. За воєнний бюджет голоси віддали 295 нардепів. І його головні показники такі:
Доходи державного бюджету уряд порахував у сумі понад 1,3 трильйона гривень. Видатки ж – удвічі більші – майже 2,6 трильйона. Звідси дефіцит бюджету – фактично його половина – рівно 1,3 трильйона гривень, а це понад 20% від ВВП. Цифра рекордна!
“Бюджет воєнний, половину видатків будуть фінансувати наші міжнародні партнери, це рекордний дефіцит”, – пояснив нардеп “Голосу” Ярослав Железняк.
Прогнози зростання ВВП кабмін погіршив. Замість раніше очікуваних 4,6%, у бюджет вписали зростання лише на 3,2%. Порівняно з першим читанням, інфляцію зменшили на 2%, із 30-ти до 28-ми. Курс долара зафіксували на рівні трохи більше 42-х гривень за зелений. На кінець року може зрости до майже 46-ти, прогнозує Мінфін.
“Змінилися наші макроекономічні прогнози, це пов’язано з тим, що продовжуються атаки безпрецедентні РФ на об’єкти енергетичної та критичної інфраструктури, в зв’язку з цим прогноз ВВП був прогнозований на більш консервативний”, – пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.
Найбільші видатки країни у війні – на безпеку та оборону. І в 2023-му вони рекордні за всю історію України – понад 1 трильйон гривень, що дорівнює 18% ВВП. Це майже половина усього кошторису. Кошти передбачили на грошове забезпечення військовослужбовців, озброєння та підсилення армії.
“Це бюджет, у якому чорним по білому написано, все що ми заробимо, ми віддамо на військові потреби”, – каже нардеп “Голосу” Ярослав Железняк.
“Абсолютно зрозуміло зо фінансування армії залишається в пріоритеті, але чи достатньо цих коштів?” – наголошує народна депутатка “Європейської солідарності” Ніна Южаніна.
Не збільшиться у 2023-му мінімальна зарплата – так і залишиться 6700 гривень. Середня заробітна плата становитиме 18 500 гривень. Не змінив уряд і прожиткового мінімуму – 2589 гривень.
“Це не ті кошти, які можуть забезпечити працюючу людину усім необхідним, купівельна спроможність буде зменшена”, – переконаний нардеп “Батьківщини” Михайло Цимбалюк.
“Звичайно це падіння, тому що 30% інфляція, навіть зарплата яка виросте, на 30% вона точно не виросте, тому це падіння, тому поки не наступить наша перемога, нам доведеться зачекати з підвищенням соціальних видатків”, – пояснює народний депутат “Голосу” Ярослав Железняк.
Зате в кабміні обіцяють уже у березні проіндексувати пенсії. Гроші заклали, але на скільки підвищать, ще невідомо. Загалом на соцзахист та пенсії передбачили майже 835 мільярдів.
“Ми можемо забезпечити індексацію лише найбільш вразливих категорій, якими є сьогодні пенсіонери, тому для пенсіонерів кошти передбачено, інші категорії громадян будемо визначатися в частині наших можливостей”, – каже міністр фінансів Сергій Марченко.
“Пенсії у наступному році будуть виплачені вчасно і в повному обсязі, адже в держбюджеті передбачено 232 мільярди гривень”, – обіцяє народна депутатка “Слуги народу” Ірина Борзова.
На медицину бюджет передбачає понад 176 мільярдів. Менше ніж у 2022-му отримає освіта – на неї заклали 155 мільярдів гривень. Рішенням зменшити освітній кошторис обурені депутати.
“Розуміємо, що зараз важкі часи і на значній тимчасово окупованій території неможливо буде налагодити нормальний освітній процес. Ми ризикуємо остаточно втратити уми наших дітей, які виїхали, але хочуть навчатися дистанційно”, – обурюється співголова депутатської групи “За Майбутнє” Тарас Батенко.
“Воююча держава має пам’ятати що фінансування сектору освітнього це теж війна, війна за майбутню еліту України, яка буде відбудовувати державу після воєнної епохи”, – каже нардеп “Батьківщини” Михайло Цимбалюк.
Заклали у бюджет і кошти на ліквідацію наслідків збройної агресії, зокрема відбудову інфраструктури, будівництво та ремонт будівель. У ньому передбачили 35,5 мільярдів гривень. До другого читання на понад 6,5 мільярдів збільшили бюджет Укравтодору. А ще понад 1,5 мільярда докинули на телемарафон Єдині Новини та канали FreeДом та “Дом” – разом вийшло 2 мільярди фінансування, що розкритикували нардепи від опозиції.
“Це позиція уряду в частині інформаційної боротьби, інформаційної політики. Кошти передбачені для підтримки телеканалів”, – наголошує міністр фінансів Сергій Марченко.
Найбільший виклик бюджету – шалений дефіцит. 38 млрд доларів мають покрити закордонні партнери, з ними уряд веде перемови. Переконують – успішно! Частину позичать, частину сподіваються отримати без зобов’язань.
“Вдумайтеся, пів бюджету а це все соцвидатки, всі бюджетні видатки за їх рахунок!” – обурена народна депутатка “Європейської солідарності” Ніна Южаніна.
“Дефіцит у 38 мільярдів доларів покриємо з допомогою наших партнерів, зокрема США Європейського союзу, МВФ, інших надійних партнерів України”, – пояснює прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Кошторис не відповідає викликам воєнного часу, вважають у опозиції. Фракції “Європейська Солідарність” та “Батьківщина” на підтримку держбюджету не дали жодного голосу.
“Багато грошей, які сьогодні мають бути закладені на відновлення енергетичної інфраструктури, на відновлення вікон, дверей, і стін будинків і ідуть куди? здогадайтеся з першого разу? Ідуть на дороги”, – каже співголова фракції “Європейська солідарність” Артур Герасимов.
Не обійшлося і без скандалів. У “Європейській солідарності” запропонували протранслювати засідання парламенту на каналі “Рада”, але більшість у залі рішення не підтримали.
“Щоб блок, який стосується обговорення бюджету в слоті телемарафону каналу рада було показано в так званому марафоні, тим більше рада дуже щедро віддала на цей марафон 2 млрд”, – обурювалася співголова фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко.
“Закликаю не підтримувати пропозицію пані ірини, тому що хто не голосує за бюджет, той не розповідає по телебаченню, як він не голосує за бюджет”, – відповів нардеп “Слуги народу” Максим Бужанський.
Цьогоріч парламент ухвалив держбюджет у рекордні терміни. Водночас, попри погоджені нардепами цифри, він ще не раз може змінитися – у війну уряд має повноваження за потреби переписувати кошторис.
Ірина Сисак, Юрій Усік, “5 канал”
Нагадаємо, що сьогодні Верховна Рада прийняла Держбюджет на 2023 рік.
Читайте також: Ніна Южаніна жорстко розкритикувала створення нової “годівниці” для лояльних до влади депутатів-мажоритарників
Підтримайте журналістів “5 каналу” на передовій.
Дивіться відео за темою:
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
