Написано Яку суму заклали на наступний рік на медичну галузь та чи вистачить цих грошей, щоб забезпечити потреби українських пацієнтів, про це йшлося під онлайн-дискусії "Що там з бюджетом?", організованої Українським центром охорони здоров’я (UHC) та Центром економічної стратегії, передає Еспресо.
"З одного боку, бюджет на наступний рік – це бюджет виживання. З іншого, він додає оптимізму. У 2023, згідно з прогнозами, ситуація буде важка, але стабільна. Ми зупинимо падіння в той час, як у наших ворогів воно буде прискорюватися. Для сфери охорони здоров’я це – хороша новина, оскільки дозволяє сподіватися, що нам не лише вдасться врятувати галузь, а й закласти "цеглинки" її відновлення у 2024 році", – каже співзасновник UHC, ексзаступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
"Грошей у гривнях буде приблизно на 10% менше, і це, відповідно до негласного правила, стосується всіх соціальних сфер, крім оборони. З огляду на те, що кількість населення в Україні реально зменшилася (через те, що багато людей виїхало за кордон), виходить, що на одну людину виділять навіть більше грошей. Але в доларовому вимірі ми маємо "просідання" на 40%, – веде далі експерт. – Відтак усе, що ми купуємо за долари, потрапляє у зону ризику, а це передусім ліки, витратні матеріали, медичне обладнання та продукти (протези, стенти тощо)".
Витрати на душу населення в Україні в доларовому еквіваленті впали зі 159$ до 116$. "Йдеться лише про державні видатки, не те, що ми витрачаємо з власної кишені, – уточнює Павло Ковтонюк. – Але що довоєнних 159$, що тепер 116$ – це ніщо у порівнянні навіть з найбіднішими країнами ЄС. Румунія має 592$, Польща – 724$, Литва – 892$, Чехія – 1500$. На інші країни, думаю, не варто навіть дивитися. Звісно, зараз нам сусід "допомагає", але ми й до широкомасштабної війни не були квітучою країною. Це означає, що необхідність реформ нікуди не зникла. Якщо ми говоримо, що врятуватися від Росії можна, лише вступивши в ЄС та НАТО, це пропонує нам порядок денний, який виходить за межі "просто перебути" або "щоб все було як вчора і тоді все в нас буде добре". Якщо ми лише відбудуємо зруйновані лікарні й більше нічого не робитимемо, все буде погано. У нас й далі буде 159$ на душу населення у порівнянні з 592$ у Румунії. Ми не можемо бути конкурентними у медицині з такими видатками. Навіть румуни не можуть, хоча у них у п’ять разів більші видатки, ніж у нас. У медицині ми можемо економити тільки на роботі персоналу, попросивши лікаря чи медсестру працювати за менші гроші, що наша система й робила, починаючи навіть не з 1990-х, а з 1920-х років. Це совєцька система зробила професію лікаря низькооплачуваною, змушуючи його за копійки рятувати людей, а пацієнтів – "віддячуватися". Ця практика перекочувала в Україну й міцно в ній закріпилася, а традиції, яким багато років, важко викорінити. Однак після того, як Україна інтегрувалася в ринкову економіку, на ліках, витратних матеріалах та обладнанні ми вже не можемо економити. Не можемо просити компанію Philips продати нам МРТ дешевше, тому що ми з України. Купуємо апарат за повну ціну у валюті".
Однією з головних проблем бюджету-2023 спікер називає ризик, що не всі пацієнти отримають необхідні їм ліки. У зоні ризику – всі програми й послуги, які містять у собі цю складову. "Наскільки мені відомо з моїх персональних контактів, сьогодні уряд не може провести чітких розрахунків, чи справді споживання ліків буде меншим, – каже співзасновник Українського центру охорони здоров’я. – Минулого тижня ми їздили в Ізюм. Очікували побачити там постапокаліпсис. Місто так і виглядає, але в ньому живе багато людей і переважно це люди старшого віку, з яких майже 100% мають медичні потреби. Державі стало набагато дорожче забезпечити таких пацієнтів ліками на наступний рік і буде ще дорожче. Хоч курс гривні й стабілізувався, проте медикаменти здорожчали майже вдвічі порівняно із закупівлями минулого року".
За прогнозом UHC, буде проблема й з ліками в лікарнях. "Коли пацієнт потрапляє в лікарню, то саме медзаклад повинен повністю забезпечити його медикаментами з тих грошей, які Національна служба охорони здоров’я сплачує лікарні за надані послуги. Небагатьом медичним закладам вдавалося це зробити ще навіть до широкомасштабного вторгнення. Зараз лікарні почнуть економити і я підозрюю, що відбуватиметься це коштом пацієнта. Якби я був недобросовісним керівником медзакладу, то перше, щоб сказав пацієнту: "Йдіть і купіть собі ліки, бо у нас ліків немає". Вихід, звісно, є. Можна консолідувати лікарні, перепланувати надання допомоги так, щоб усім усього вистачило. Проте для цього потрібно докласти зусилля, проявити кмітливість та ініціативу, а головне – бажання. Будьмо чесними: знайдуться люди, які цього бажання не виявлять та оберуть легший (я б сказав традиційний для України) шлях – перекласти витрати на пацієнта, – припускає експерт. – Це зона ризику, які МОЗ та НСЗУ повинні контролювати. Однак (в наступному році. – ред.) контролювати може й не бути кому".
"НСЗУ катастрофічно недофінансована без якихось зрозумілих причин і це – зрада цього бюджету. Я відверто про це кажу. НСЗУ розпоряджається 176 мільярдами. Це величезна сума грошей. Цю інституцію зобов’язали купувати медичні послуги й контролювати надавачів цих послуг, щоб пацієнту надали безплатно ліки, щоб у лікарнях дотримувалися базових стандартів (надання медичної допомоги. – ред.), щоб інформацію про пацієнта внесли (в електронну систему охорони здоров’я. – ред.). Щоб елементарно було кому відповісти на дзвінки "на гарячу лінію". Цій інституції, яка повинна "вирулити" наступний рік, скорочують фінансування… на 40%. Це рекорд! Ні на кому більше так не зекономили, – обурюється Павло Ковтонюк. – У попередньому році фінансування НСЗУ також скоротили на 21%".
Ексзаступник міністра охорони здоров’я нагадав, що після того, як НСЗУ почали різко урізати фінансування, з інституції почався серйозний відтік кадрів.
Україна планує покрити дефіцит Держбюджету-2023 – 38 мільярдів доларів – з допомогою партнерів, зокрема США, Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду
Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb
https://espreso.tv/byudzhet-na-okhoronu-zdorovya-2023-chi-vistachit-groshey-na-patsientiv-nastupnogo-roku