“Кричу: дівчата горять”: історія загибелі медпрацівниць, які, попри війну, залишилися рятувати людей (Відео)

Від початку повномасштабного вторгнення загинули вже 24 медичні працівники

24 медичних працівники загинули, надаючи допомогу людям, за час повномасштабного вторгнення – такою є статистика МОЗ. Історія лікарки Інни Діхтяренко та медсестри Віти Білоцької, які втратили життя під час ворожого удару на Київщині – у матеріалі журналістки “5 каналу” Софії Норенко. 

Білогородська окружна територіальна громада стала гуманітарним штабом для всієї Київської області на початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, у Святопетрівському організували великий склад, однак ціна за цю гуманітарну виявилась занадто високою.

Місцевий підприємець Дмитро згадує: після 24 лютого більшість тих, хто залишився в Україні, не могли сидіти склавши руки. Тому охоче почали приймати гуманітарну допомогу та роздавати її людям. А місцем для сортування став його склад.

“Допомоги їхало різної багато, це були і продукти харчування, і одяг, і спальні мішки, і все інше. І також їхало багато медикаментів і стало питання, що з ними треба щось вирішувати. Таким чином попросили дівчат, ось саме Віту і Інну, щоб вони прийняли на себе”, – каже підприємець Дмитро Антоненко.

Інна – 25-річна сімейна лікарка, а Віта – 48-річна медсестра. Обидві ще від початку великої війни вирішили залишатися на роботі, аби допомагати людям. Тому охоче прийняли пропозицію працювати на складі. Однак встигали ще й надавати різну медичну допомогу, як місцевим, так і тим, хто виїжджав із Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Та 28 березня все змінилося.

“Десь до обіду стоїмо, перебираємо і чуємо перший приліт. І там був ще сторож. Він і я разом, не пам’ятаю культурними словами чи ні, швидко на підлогу. Чітко пам’ятаю десь 6 вибухів. Як мені пояснили, це реактивна система була”, – каже очевидець подій Дмитро Племянник.

“Я відлетіла зовсім під ящик, дівчата були в приміщенні, я бачила, коли я піднялась, кричу: дівчата горять”, – згадує очевидиця подій Леся Ковтун.

“Коли я діставав Віту, там було видно, що вона просто вся червона. Ми побігли тушити, вогнегасники, звичайно, швидко закінчились. Я почав розгрібати далі, хапонув трохи диму, відійшов, відкашлявся десь секунд 10-20 максимум і потім повертаю голову, вона вже намагається встати. Ти залазиш до неї туди, трохи в ноги пече, але то вже не важливо, як для неї”, – каже очевидець подій Дмитро Племянник.

“Її зразу ввели в кому, прооперували, потім вона з неї вийшла, вона декілька днів, ми навіть з нею спілкувалися, ми їздили до неї, а потім вона знову впала в кому і вже з цієї коми не вийшла”, – каже підприємець Дмитро Антоненко.

Віта померла 7 червня. Інну ж не вдалося винести з полум’я і вона загинула там.

“Донька найкраща. Вивчилась, з відзнакою закінчила школу з золотою медаллю, сама вступила. Навіщо ця війна – незрозуміло, здорові діти загинули, які прийшли в цей світ і робили тільки добро в білих халатах”, – каже батько Інни Юрій Діхтяренко.

Про обох дівчат нині згадують із теплом, як місцеві, так і на роботі.

“Я Інну, Інну Анатоліївну знаю як ще інтерна. Ну золота дитина, просто золота, вона ще інтерном була дуже відповідальною. І любила людей, а коли вона стала лікарем, то відповідальність зашкалювала. Віта Білоцька працювала, знаєте, є такі медсестри, якій даси будь-яку роботу, і вона її виконає”, – розповіла заступниця директора Білогородської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Людмила Науменко.

Для того щоб увічнити пам’ять жінок, біля однієї з амбулаторій у Святопетрівську, де працювали Інна та Віта, зробили меморіальні дошки. 

“Відразу після загибелі Інни десь через тиждень ми прийняли рішення, що перейменуємо назви вулиць у Святопетрівському, й одразу після смерті Віти ми назвали на честь Віти Білоцької теж вулицю”, – розповів міський голова Білогородки Антон Осієнко.

Місцева влада, каже батько Інни, допомагає сім’ям загиблих. Юрій залишився сам. Єдине, що тепер є на згадку про доньку – це перейменовані вулиці, монумент і нагорода президента посмертно “За врятоване життя”. У Віти ж зростають двоє дітей. 

Софія Норенко, Валентин Стрєльцов, “5 канал”

Читайте також: “Таких лікарів 2014-го було дуже мало”: як працюють медики-воїни на передовій – ексклюзив

Підтримайте журналістів “5 каналу” на передовій.

Дивіться також відео за темою.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *