Написано Потужна броня, яка захищає екіпаж, уже проходила бойове хрещення
Спершу вони опановували їх у Німеччині, а нині активно знищують окупантів та їхню техніку в Україні. На одному із найспекотніших нині напрямків – під Донецьком. Частина артилеристів 43-ї артбригади, на озброєнні якої донедавна знаходилися винятково “Піони” – найпотужніша ствольна артилерія армії – пересіли на сучасні німецькі гармати – “Панцергаубіце-2000”.
“Це цікава машина, вона мобільна, швидко наводиться, швидко заряджається, за умови, що все в автоматичному режимі працює, то це виходить швидко, акуратно, красиво. Ми відстрілялися і поїхали”, – розповідає командир САУ Panzerhaubitze 2000 43-ї артилерійської бригади ім. гетьмана Трясила Олексій.
Андрій – мехвод – механік-водій німецької машини. Хоча як механіку, каже, у цій САУ йому робити нічого. Система цифрова, відтак усі помилки та несправності усувають лише на техстанції. Раніше він водив старий ЗІЛ – підвозив боєприпаси для “Піонів”. Тепер кермує новенькою САУ, яка сама возить на вогневу боєкомплект.
“По водінню – дуже проста машина. Стоїть коробка автомат, штурвал, дві педалі – газ-гальмо, вперед-назад, поїхали. І додатково є розворот на місці. Можна на 360 розкрутитись на місці, без проблем”, – каже механік-водій Андрій.
Його тезка на піонах працював топогеодезистом. За допомогою бусолі орієнтував потужні САУ на місцевості. Потім був обчислювачем – вираховував поправки, які діють на снаряд. У “Панцергаубіце” все це за бійців робить комп’ютер. А Андрій нині просто командує гарматою.
“Це набагато простіше. Коли воно все працює, не підводить техніка, буває момент, що це техніка, вона нагрівається і їй треба відпочити дати. Але в цілому дуже задоволені цією технікою, що вона в нас є. Бережемо її, доглядаємо, у нас пилосос стоїть штатний. Набагато простіше стало. Швидше, простіше, більше цілей вражаємо”, – запевняє командир САУ Андрій.
“Піон” хороша машина, нічого не скажу, але все одно він вже більш застарілий варіант. Тут як не крути, вона мобільна, вона працювати починає швидше. “Піона треба виставити”, по бусолі, то ти просто зупинився посеред дороги, вона сама себе виставила, не треба ні закопуватися, нічого, вона не відлітає від пострілу”, – пояснює механік-водій.
Якщо техніка справна, кажуть артилеристи, найлегше у “Панцирях” навіднику. Гармата, отримавши координати цілі, наводиться сама. Якщо ж щось іде не так, саме на навідника падає все навантаження. Як було під час його першого виїзду на цій машині на бойову, згадує Олексій.
“Вона не працювала в автоматиці, як мала працювати. Були проблеми, помилки, з якими ми не змогли впоратися, і довелося працювати вручну. Гаубиця, вона як примхлива дівчина, якщо їй щось не сподобалося, вона відразу починає всіляко своє невдоволення показувати”, – жартує командир САУ Олексій.
Всередині гармати тепло, хоч і не так просторо, як у польських “Крабах”. Тут бійці іноді навіть ночують – коли чекають на чергову ціль. Потужна броня, яка захищає екіпаж, уже проходила бойове хрещення. Касетні снаряди ворога її не беруть – тим паче, що зверху “Панцирі” захищені додатково – реактивною бронею.
Так, “Піони” потужніші – руйнівна дія снаряда калібру 203 більша, ніж боєприпасу калібру 155. Але скорострільність “Панцерів” дозволяє цю різницю нівелювати. Щобільше, доки “Піон” випустить два-три снаряди, “Панцері” накидають уже з десяток – заряджання відбувається автоматично, а не вручну. Причому у ціль німецька машина потрапляє зазвичай з другого, а часом і з першого пострілу. А знищувати на цьому напрямку є що, каже Роман. росіяни тут постійно нарощують кількість артилерії.
“Цілей приходить з десяток кожного дня. І вночі інтенсивно працюємо. Переважно контрбатарейна боротьба. Артилерійські взводу, батареї і так дальше. Мінометні секції, помагаємо хлопцям з піхоти. На цьому напрямку за останні тижні підтягнули дуже багато їхніх різних одиниць озброєння артилерійського, САУ переважно”, – зауважує командир підрозділу 43-ї артилерійської бригади ім. гетьмана Трясила Роман.
Денис демонструє маленький викопаний вручну бліндаж – тут боги війни відпочивають, ночують, харчуються та ховаються у разі небезпеки. У цих краях часто літають різні російські безпілотники. “Орлани” вистежують ціль, “шахеди” та “ланцети” атакують, намагаючись пошкодити або знищити “Пацирі”, які сильно дошкуляють рашистам, щодня монотонно зменшуючи кількість їхньої арти.
Зброя – це важливо, але все ж головне на фронті – люди. А вони у цій бригаді навчені, і головне – вмотивовані. Більшість бійців цього дивізіону – добровольці. Ті, хто 24 лютого або трохи згодом самі прийшли у військкомат. Хоча Денис, не дочекавшись звідти дзвінка, пішов у військову частину.
“Я спочатку бігав по Тероборонах, коли почалась війна, я в Борисполі живу. Мене спочатку бориспільська Тероборона взяла, взяли номер телефону, і кажуть: ми вам подзвонимо – немає дзвінка. Коли був у бориспільській Теробороні, познайомився з дядьком, Віталій, він зараз теж тут, у 43-й, і він мені каже: тут є можливість прийти у військову частину. Дзвонить і каже: ну що, поїхали? Пів години і ми вже там. І все, ми в ЗСУ”, – каже військовослужбовець Денис.
З Донеччини, Ольга Калиновська, Сергій Клименко, Сергій Малін, “5 канал”
Нагадаємо, раніше Німеччина оголосила про нову військову допомогу Україні: до неї увійшли 18 самохідних гаубиць RCH 155 та 80 пікапів.
Підтримайте журналістів “5 каналу” на передовій.
Дивіться також відео на тему: “Ваньок” багато в пакетах поїде”: як САУ “Краб” Лиман звільняли | “Невигадані історії”
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
