Написано Піратський трафік
Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) уже наклало санкції на усі перелічені компанії і судна, а також самого Артемова і його партнерів: двох іранців, одного ліванця, одного швейцарця й громадянку Франції російського походження. Повний перелік назв та імен міститься в офіційному повідомленні американського Держдепу. Учасників схеми звинувачують у тому, що в порту Шарджа (ОАЕ) вони облаштували пункт змішування іранської нафти з індійською, щоб потім за підробленими документи продавати цю нафту споживачам. Кошти від торгівлі, як стверджують в уряді США, йшли на підтримку ліванською терористичної організації "Хезболла" та Корпусу вартових Ісламської революції Ірану. Продавцем нафти виступала зазвичай іранська фірма Al-Hakeel, а покупцями – контрольовані Артемовим компанії Centrum Maritime (Сингапур) й Ava Petroleum Services S.A. (Швейцарія). Решта компаній були операторами морських перевезень.
За підрахунками глобального судноплавного порталу TradeWinds, усі перелічені у повідомленні Держдепартаменту США танкери, були придбані у період з березня 2021 по березень 2022 року. Загальна вартість цих придбань – 260 (двісті шістдесят !) мільйонів USD. Частина цих коштів – це реінвестиції від торгівлі "брудною нафтою". Причому для участі у контрабанді закуповувалися як правило старі танкери, 20-літньої давності чи приблизно такого віку. Щоб не було сильно шкода, якщо їх десь затримають на гарячому. 4 із цих суден призначені для перевезень нафти, 7 – для нафтопродуктів.
Американська неурядова група "Об’єднання проти ядерного Ірану" (UANI), яка відстежує випадки незаконної торгівлі з Іраном, стверджує, що частина артемовських танкерів із санкційного списку брала участь і в перевезенні нафтових вантажів з Венесуели – країни, яка теж перебуває в міжнародній ізоляції. Зокрема, за їхньою інформацією, у жовтні венесуельською сировиною завантажувався танкер "Adisa". Танкер "Young Yong" з вантажем венесуельського мазуту на борту сів на мілину біля берегів Індонезії також у жовтні.
<img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/269000_270000/269620_young_yong_new_960x380_0.jpg"> Танкер "Young Yong"
Натомість агентство Bloomberg наводить факти, які свідчать про причетність як мінімум одного з танкерів з імперії Артемова в експорті нафти з РФ. Мова йде про судно "Zhen 1" (нині перейменоване в Zephir 1), яке у травні 2022 року побувало у російському балтійському порту Приморськ, а після цього у відкритому океані, за 300 миль від острова Мадейра, злило свій вантаж у супертанкер Lauren II, що плаває під панамським прапором. Це нетипова і ризикована з погляду потенційного забруднення вод операція. Але учасники пішли на неї, очевидно, для того, щоб приховати російське походження нафти. Як стверджують морські брокери, на таких тіньових перевезеннях власник танкерів може заробляти удвічі-тричі більше, ніж коли працює по-чесному.
<img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/269000_270000/269621_zephyr-i_9255880_871610_Large_new_960x380_0.jpg"> Танкер "Zhen 1"
Від "Альфа-Ойл" до Ava Petroleum
Що ж це за такий злий геній, котрий оперує астрономічними сумами і збагачується за рахунок того, що допомагає ворогам України обходити міжнародні санкції? Зокрема й ті, що накладено через агресію РФ проти нашої держави. Отже, Віталій Сергійович Артемов народився в Донецьку у 1975 році. В американському досьє навіть вказано номер його українського паспорта. Артемова можна назвати одним із піонерів паливного ритейлу в Україні. Упродовж 1998-2006 років він очолював одну з найбільших АЗС-мереж під збірною назвою "Альфа-Ойл" чи "Альфа-Нафта". До неї входила ціла низка компаній і понад 300 заправок, більшість з яких працювали під брендом ANP. Із 2008 року контроль над цією мережею встановила група "Приват" Ігоря Коломойського. Хоч навряд чи тут можна говорити про дружнє поглинання. Фактично майно "Альфа-Нафти" відійшло Коломойському через кредитні борги, яких компанія набралась у тоді ще чинному "Укрпромбанку" (у 2010 році він збанкрутував).
<img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/269000_270000/269624_alfa-oil__new_960x380_0.jpg">
Проте не скажеш, що після цієї операції Віктор Артемов залишився без копійки. Він на деякий час зник із радарів в Україні, зате з’явився у Швейцарії. Артемов придбав собі помешкання у милому містечку Колоньї на березі Женевського озера, одному з улюблених анклавів російських олігархів. Серед тих, хто володів чи володіє тут нерухомістю, можна, наприклад, назвати Геннадія Тимченка, Дмитра Риболовлєва, Вячеслава Кантора та ще з десяток інших. Можливо, дім Артемова на Chemin Des Princes не є таким розкішним, як у перелічених осіб. Проте це не єдина його нерухомість. У 2014 році він купив і маєток у Франції, неподалік від швейцарського кордону, яким він володіє разом зі своєю дружиною й дітьми через компанію SCI Dacha Arly. В Україні ж у нього є будинок у Козині під Києвом – відомому "царському селі" українського істеблішменту, де полюбляють селитися найвпливовіші політики і чиновники та найбагатші бізнесмени.
У ще одному з передмість Женеви, Вандеврі, сьогодні зареєстровано флагманську компанію Артемова – Ava Petroleum Services. Власне ту, що потрапила у листопаді 2022-го під санкції США. Але створив її він не сам один. Як свідчить витяг з Женевського комерційного реєстру у 2009 році, на момент заснування фірми, у неї було три директори – крім Віктора Артемова, це ще громадянин Німеччини Віталій Вайнштейн і громадянин Швейцарії Грегоріо Фаццоне. Останній сьогодні формально є єдиним директором Ava Petroleum. Артемов полишив директорську посаду у 2020 році, Вайнштейн – ще раніше. Але це не обов’язково означає, що вони втратили впливи.
Судячи з його послужного списку, Фаццоне – типовий швейцарський управлінець у фірмах багатіїв із пострадянського простору. Наприклад, схожу функцію він донедавна виконував у компанії TOI Commodities (яка належить одному з найбільших паливних та агротрейдерів Молдови Важі Джаши). Але змушений був вийти з ради директорів у листопаді після потрапляння під американські санкції. Зрозуміло, щоб Фаццоне з власної ініціативи і з власної кишені не інвестував сотні мільйонів джоларів у закупівлю "брудних" танкерів. Але він міг допомогти Артемову з виходом на потрібних людей в ОАЕ, де у Джаши впливові і широкі бізнес-зв’язки.
<img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/269000_270000/269627_oil-tankerUAE_gettyimages_new_960x380_0.png"> фото: gettyimages
Постать ще одного з перших директорів Ava Petroleum, Віталія Самойловича Вайнштейна, ще цікавіша. Згодом ми зустрінемо його у переліку помічників Олександра Грановського, народного депутата Верховної Ради попереднього скликання, котрому приписували вплив на багато бізнес-процесів в Україні і котрого на початку грудня Вищий антикорупційний суд заочно заарештував за підозрою в організації корупційних схем. Але це вже інша історія. Повертаємося до Вайнштейна. "Корінець" помічника нардепа він отримав, скоріш за все, з подачі потужного, але малопублічного українського бізнесмена Андрія Адамовського (журнал Forbes у 2020 році оцінив його статки у 190 мільйонів USD і поставив на 45 місце у рейтингу найбагатших українців).
У Віталія Вайнштейна зв’язки з родиною Адамовських давні й тривкі. Ще у 2008 році, як свідчать архіви Pandora Papers, Віталій Вайнштейн спільно із сином Андрія Адамовського Яковом відкрив на Британських Віргінських островів фірму Castex Capital Holdings. Пізніше зустрічаємо прізвище Вайнштейна серед бенефіціарів чи топменеджерів низки українських компаній, дотичних до бізнесу Адамовського-старшого. Наприклад, у ТОВ "Скай Сіті Девелопмент". Ця компанія була власником споруд та ділянок за адресою: проспект Романа Шухевича, 2Т у Києві, де розташований столичний торгівельний центр SkyMall. Андрій Адамовський багато років боровся за контроль над цим ТЦ, поки у 2021 році остаточно не вийшов із проєкту. Торік компанія Вайнштейна "Феліксія" отримала дозвіл Київради на 5 років оренду земельної ділянки в самому центрі столиці (на перетині вул. Верхній вал, Кожум’яцької та Вознесенського узвозу). Раніше на цьому місця "Феліксія" планувала звести бізнес-центр у партнерстві з компанією іншого сина Андрія Адамовського – Дмитра.
Спалах "Альфа Енерджи"
Що стосується паливного ринку, то тут найбільшу "славу" Адамовському-старшому принесла група компаній "Трейд Коммодіті", яка у 2017-2018 роках вигравала більшість державних тендерів на постачання нафтопродуктів для потреб Міноборони й "Укрзалізниці". В одному зі своїх нечисленних інтерв’ю (Економічна правда, 24.06.2019) Андрій Адамовський підтвердив свою причетність до "Трейд Коммодіті", але лише як інвестор цього проєкту, а не як бенефіціар чи власник. Тоді ж, у 2017-2018 роках на паливному ринку України процвітала так звана гасова схема, за якою в Україну під виглядом авіаційного гасу ввозили дизельне пальне. Підміна давала змогу економити величезні суми на митних платежах, оскільки на той час акциз на ДП становив 139 євро/тонна, а на авіагас – 20 євро/тонна. Згідно з дослідженнями консалтингової групи А-95, найбільш активно користувалися цією схемою імпортери з орбіти компанії "Трейд Коммодіті", які працювали через порт Миколаїв.
<img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/190000_191000/190246_oil_inbusiness.kz_new_960x380_0.png">
І саме в цей час на українському паливному ринку знову виринає Віктор Артемов. У 2017 році у Києві реєструється ТОВ "Альфа Енерджи", яке отримує в оренду досить об’ємну нафтобазу в селі Велика Корениха під Миколаєвом з резервуарним парком приблизно 500 кубів. У 2018 році воно ввозить в Україну понад 1 мільйонів літрів авіаційного пального індійського походження, а також інші нафтопродукти. 10 квітня 2019 року управління СБУ в Одеській області відкриває кримінальне провадження, в якому фігурує ця компанія. Її підозрювали у причетності до незаконного постачання паливно-мастильних матеріалів для так званого "Міністерства оборони ДНР". Судячи з ухвали суду,
такі дії вчиняла певна особа, використовуючи посаду директора ТОВ "Альфа Енерджи" та підконтрольні йому ТОВ "Українська паливна компанія "Дніпро" й Ava Petroleum Services S.A. Так от, на момент відкриття провадження директором ТОВ "Альфа Енерджи" був Віктор Сергійович Артемов. Він покинув цю посаду 22 квітня 2019 року. Після цього згорнула активну діяльність і сама "Альфа Енерджи", хоч юридично компанія досі не закрита, жодних санкцій до неї не застосовувалося і при цьому на ній з 2019 року висить понад 2,4 мільйона гривень податкових боргів, за які фірма судиться з ДПА.
Крім того, прізвище Віктора Артемова знаходимо й серед засновників київського ТОВ "Експлуатаційно-технічна контора "Еліт Сервіс". Ця компанія була створена ще у 2005 році для обслуговування київському бізнес-центру на вулиці Верхній Вал, 72. Вона виконувала роль такого собі завгоспа, розподіляла паркувальні місця, збирала комунальні платежі, навіть володіла частиною нерухомості. Особливістю місця є те, що воно свого часу полюбилося братам Табачникам – політикові Дмитру й бізнесменові Михайлові. В останнього тут базувалася повна жменя пов’язаних компаній. І навіть Дмитро Табачник інколи вказував Верхній Вал, 72, як свій осідок. Наприклад, коли був головою товариства "Україна-Іспанія". Нині основним бенефіціаром "Еліт Сервісу" є київський адвокат Ігор Черненко, давній знайомий Табачників. У Козині, про який ми вже згадували вище, він їхній найближчий сусід: будинок Черненка побудовано поруч з будинками Дмитра й Михайла Табачників. Та й у бізнесових справах вони перетиналися.
Від іранської до російської?
Після внесення у листопаді Віктора Артемова у санкційні списки будь-яка співпраця з ним чи його компаніями наражається на ризик вторинних санкцій із боку США. Деякі держави уже поспішили відцуратися від нього. Зокрема, Джибуті, під чиїм прапором плавало 5 танкерів цього темного флоту уже призупинила їх реєстрацію у своєму реєстрі суден. Так само вчинили Острови Кука, де було зареєстровано ще один танкер. Втрата прапора де-факто означає, що таким кораблям заборонено курсувати поміж міжнародними портами. Упродовж листопада більшість флоту Артемова, згаданого у повідомленні OFAC, перемістилося до портів Китаю й Сингапуру. Там вони менш досяжні для американських правоохоронців. З іншого боку, зовсім не факт, що в його загашниках не знайдуться інші компанії й танкери, які продовжать контрабандну діяльність.
<img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/269000_270000/269628_oil-tanker_reuters_new_960x380_0.png"> фото: reuters
За оцінками компанії Trafigura, одного з найбільших сировинних трейдерів у світі, приблизно 10% танкерів, що нині перебувають на плаву, належать до так званого темного флоту. Судновий брокер Braemar підрахував, що це понад 200 суден різного тоннажу. Досі більшість із них займалася нелегальним вивозом нафти й нафтопродуктів з Ірану та Венесуели. Але зараз вони переорієнтовуються й на перевезення російського ресурсу. Можна припустити, що й Віктора Артемова ми ще побачимо у цій сфері. Принаймні ми уже бачимо його серед партнерів групи компаній Fleet Energу, яка належить єгипетським бізнесменам Магді Расіфу й Ессаму Кафафі, зареєстрована в Панамі, штаб квартиру має в Дубаї і підтримує тісні зв’язки з "Роснефтью".