Написано Чимало вчених таку ініціативу розкритикували
Борються з “русскім міром” чи з вітчизняною наукою? Низка науковців протестують проти законопроєкту, який найближчими місяцями може ухвалити Верховна Рада. Йдеться про заборону використання в науці російських джерел. Мотивація нардепів – наука в країні-агресорці є частиною пропаганди. А наші вчені, цитуючи праці ворожої країни, можуть поширювати цю пропаганду. Математики, фізики й знавці природничих наук уже назвали таку ініціативу цензурою.
Верховна Рада хоче заборонити науковцям посилатися на російськомовні праці. Чимало вчених таку ініціативу розкритикували. Адже під табу, кажуть, потрапляють не лише праці російських путінських пропагандистів-вчених, які підтримали війну, а й щоденники Тараса Шевченка та цитати філософа Григорія Сковороди. Одна з них зображена на банкноті півтисячної купюри.
Вбирати в себе російські праці українська наука продовжує попри повномасштабне вторгнення країни-терористки, вважає співавторка законопроєкту, депутатка Інна Совсун. А разом із ними й ворожу пропаганду.
“90% цитування російських джерел – це не якісь унікальні винаходи, чи унікальні відкриття зроблені російськими вченими, це цитування вісника уральського педагогічного університету. Чому? Ну тому що треба якесь іноземне джерело, англійською не володіють і цитують ось те, що публікують в росії. Патон, його останні публікації перед смертю, теж були в тому числі російською мовою”, – сказала співавторка законопроєкту, народна депутатка від фракції “Голос” Інна Совсун.
Вичистити академічні тексти і наукові дослідження від пропаганди та доктрини “русского міра” – головна мета закону, кажуть його ініціатори. Документ передбачає, що цитувати джерело не можна, якщо воно створене на території росії, написане російською мовою або його автор громадянин країни-агресорки.
“За формальними ознаками цього законопроєкту не можна буде цитувати роботу “Очерки по истории украинского народа” Михайла Сергійовича Грушевського, бо робота вийшла 1904 року в санкт-петербурзі на території держави-агресора, російською мовою, автором був підданий росії. От приклад ідіотизму, до якого може привести добрий намір, але вкладений в погані норми”, – пояснив доктор фізико-математичних наук, професор, президент Українського фізичного товариства (2013-2016) Максим Стріха.
Після того, як закон проголосували у першому читанні, документ накрила лавина критики. Філологи заявили: не зможуть цитувати українських діячів, які жили за часів російської імперії й писали московитською. У баталіях у соцмережах згадували й поеми Кобзаря, видані в петербурзі, й Шевченкові щоденники, які той писав російською у засланні. Математики в соцмережах обурювалися: як у науковій роботі розповісти про винахід, який належить росіянину? Історик із вузькою спеціалізацією, як-от радянська Україна в 17-38-х роках минулого століття, каже: цей фах під загрозою знищення. Адже його джерела – це тогочасна преса та архівні документи, які є лише російською.
“Українські науковці не матимуть права цитувати, а якщо вони науковці, вони не мають права не вказувати, звідки вони здобули свої знання, бо інакше, то буде плагіат. Суть в тому, що науковцям справжнім, не можна забороняти шукати джерела інформації для своєї роботи. Хоч історики, хоч природничники”, – зауважив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Геннадій Єфименко.
Письменник і науковець Артем Захарченко переконує, що обійтися без російських джерел таки можна. Продемонстрував це, коли писав свою докторську про вплив медіа на авдиторію.
“Є звичайно роботи росіян з цієї теми. Я про них знаю. Це було свідоме замовчування, але вони були дублями аналогічних західних робіт, і я би сказав, що вони були набагато меншої якості і на додачу дуже багато з них була з ідеологічним забарвленням. В західних наукових джерелах пишуть про Україну і наскільки там багато російського стратегічного наративу. Через наукові джерела також активно поширюється”, – наголосив письменник, науковець Артем Захарченко.
Якщо заборона набуде сили, йтиметься про цензуру в науці, кажуть опоненти закону. Його співавторка заспокоює, що у проєкті передбачили винятки. російські джерела використовувати можна, щоб проілюструвати явища або описати певний період історії. До другого читання мають прибрати й норму про заборону використовувати праці авторів із російським паспортом. Правки не вноситимуть до частини про заборону книжок із точних наук, які досі можна побачити в університетських авдиторіях.
“Ти вчився 11 років в українській школі. Ти приходиш на кібернетику в університет Шевченка і тобі дають підручник з вищої математики російською мовою”, – підсумувала співавторка законопроєкту, народна депутатка від фракції “Голос” Інна Совсун.
Якщо проєкт закону ухвалять, він запрацює лише за 5 років. За цей час держава має перекласти і надрукувати книжки з точних наук українською, на дефіцит яких досі закривали очі.
Ганна Рибалка, Микола Чеботарьов, “5 канал”
Читайте також: Усе золото: українські винахідники здобули максимум перемог на міжнародних наукових змаганнях
Підтримайте журналістів “5 каналу” на передовій.
Дивіться також відео за темою: Нобелівку треба використати. Наука не може бути поза політикою,- ректор університету Шевченка Бугров
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
